Злочини проти правосуддя в проекті нового Кримінального кодексу

10:39, 5 марта 2021
Робоча група вирішила діджиталізувати опрацювання проекту Кримінального кодексу.
Злочини проти правосуддя в проекті нового Кримінального кодексу

Робоча група з розроблення нового Кримінального кодексу України опрацьовує розділ 7.4. проекту під назвою «Злочини проти правосуддя». Розділ міститься в Книзі 7 проекту «Злочини проти держави».

 До розділу включені три статті.

 Постановлення завідомо незаконного та необґрунтованого судового рішення (стаття 7.4.1. проекту)

Згідно із цією статтею суддя, який постановив завідомо незаконне та необґрунтоване судове рішення (вирок, рішення, ухвалу, постанову суду або судовий наказ),– вчинив злочин 4 ступеня.

 Нагадаємо, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-р/2020 у грудні 2020 року втратила чинність стаття 375 Кримінального кодексу України (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), що була визнана неконституційною.

 Втручання в діяльність судді (стаття 7.4.2. проекту)

 Особа, яка втрутилася в діяльність судді з метою:

а) домогтися ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення або

б) перешкодити здійсненню ним правосуддя у будь-який інший спосіб – вчинила злочин 3 ступеня.

 Відповідно до статті 7.4.3. проекту (порушення порядку автоматичного розподілу справ між суддями), особа, яка порушила порядок розподілу справ між суддями шляхом:

а) внесення завідомо неправдивих відомостей до системи автоматичного розподілу справ,

б) невнесення чи несвоєчасного внесення відомостей до системи автоматичного розподілу справ, або

в) вчинення несанкціонованих дій з інформацією, що міститься в системі автоматичного розподілу справ – вчинила злочин 3 ступеня.

 Крім того, автори законопроекту передбачили в ньому розділ 7.5. «Злочини проти сприяння правосуддя та діяльності органів правопорядку».

 Зокрема, обставиною, яка підвищує на один ступінь тяжкість злочину, передбаченою цим Розділом, визнається вчинення злочину шляхом надання показань, висновку або перекладу під присягою у суді (стаття 7.5.1.).

 Цей розділ містить склади наступних злочинів:

- протиправне втручання в діяльність прокурора, слідчого, детектива, дізнавача, захисника, представника особи, експерта, працівника державної виконавчої служби чи приватного виконавця (стаття 7.5.2. );

- перешкоджання діяльності органів правопорядку (стаття 7.5.3.);

- незаконне обвинувачення у вчиненні злочину (стаття 7.5.4., мається на увазі без повідомлення про підозру без встановлених законом підстав);

- порушення права на захист (стаття 7.5.5. застосовується якщо захисника не допустили, не залучили до кримінального провадження або здійснили без нього процесуальну дію);

- примушування до давання показань (примушувати не можна, стаття 7.5.6. проекту);

- розголошення відомостей оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування або про заходи безпеки (суб’єкт статті 7.5.7. є спеціальним, це працівники правоохоронних органів);

- незабезпечення безпеки особи, взятої під захист (стаття 7.5.8.);

- відмова свідка давати показання (свідок не підлягає кримінальній відповідальності за відмову давати показання щодо себе, а також членів своєї сім’ї чи близьких родичів, стаття 7.5.9.);

- неправдиві показання (відповідати будуть свідок та потерпілий, стаття 7.5.10.)

- ненадання висновку або надання неправдивого висновку експертом, спеціалістом (у статті 7.5.11. дуже «розмите» формулювання, але це тільки проект, навіть не закінчений);

- неправдивий переклад (злочин, передбачений статтею 7.5.12, судячи зі змісту має формальний склад).

 Окремо планують передбачити злочини проти порядку виконання судового рішення

 До цього розділу увійдуть:

- невиконання або перешкоджання виконанню судового рішення (стаття 7.6.1.);

- незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, або майна, яке описане, підлягає конфіскації чи вилученню (стаття 7.6.2.);

- ухилення від відбування покарання у виді ув’язнення на певний строк (стаття 7.6.3.);

- втеча з місця ув’язнення або з-під варти (стаття 7.6.4.);

- дії, що дезорганізують роботу установи виконання покарань (стаття 7.6.5. );

- невиконання рішення Європейського суду з прав людини або Міжнародного кримінального суду (стаття 7.6.6.).

 Щодо останньої пропозиції, то з практичною реалізацією можуть виникнути проблеми, оскільки Україна досі не виконала вимоги Євросоюзу і не запровадила законодавство, яке б більш-менш ефективно регулювало питання виконання рішень Європейського суду з прав людини. В українських же реаліях кримінальна відповідальність може загрожувати як за невиконання, так і за виконання рішень міжнародних інстанцій.

 Щодо виконання рішень Міжнародного кримінального суду, то необхідно враховувати, що виконання вироків МКС виконується згідно з його статутом. Мається на увазі Римський статут, який України підписала, але досі не ратифікувала. Крім того, в Україні відсутні будь-які правила виконання рішень МКС про штрафи та конфіскаційні заходи.

Незрозуміло також чи наступає відповідальність, якщо виконання таких рішень (вироків) буде суперечити національній безпеці держави.

 Про структуру нового Кримінального кодексу України розповів під час Всеукраїнського Форуму «Україна 30. Розвиток Правосуддя» член Комісії з питань правової реформи при Президентові України, заступник голови робочої групи з питань розвитку кримінального права Микола Хавронюк.

 «Структура Кримінального кодексу буде досить традиційною. Загальна частина складається з трьох книг. Перша книга про Кримінальний кодекс, його особливості як закону. Друга книга про поняття кримінального правопорушення. Третя книга про те, що ми робимо з тими, хто вчинив кримінальне правопорушення. Далі починається особлива частина. Ми її також поділили на декілька книг. Починаємо зі злочинів проти людини. Третя книга буде стосуватися кримінально-правових засобів та їх застосування».

 Структура Загальної частини нового Кримінального кодексу виглядатиме наступним чином.

 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

 Книга 1. ПРО КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Розділ 1.1. Вихідні положення

Розділ 1.2. Принципи Кримінального кодексу України

Розділ 1.3. Роз’яснення термінів Кримінального кодексу України

Розділ 1.4. Дія Кримінального кодексу України в часі, просторі і за колом осіб

 Книга 2. ПРО ЗЛОЧИН

Розділ 2.1. Злочин. Склад злочину. Класифікація злочинів за їх тяжкістю

Розділ 2.2. Суб’єкт злочину

Розділ 2.3. Суб’єктивна сторона злочину

Розділ 2.4. Незакінчений злочин

Розділ 2.5. Співучасть у злочині. Причетність до злочину

Розділ 2.6. Множинність злочинів

Розділ 2.7. Обставини, що виключають протиправність діяння

Розділ 2.8. Кримінально-правова кваліфікація

 Книга 3. ПРО КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Розділ 3.1. Покарання

Розділ 3.2. Призначення покарання

Розділ 3.3. Звільнення від покарання

Розділ 3.4. Пробація

Розділ 3.5. Амністія та помилування

Розділ 3.6. Засоби безпеки

Розділ 3.7. Реституція та компенсація

Розділ 3.8. Конфіскація майна та вилучення речі

Розділ 3.9. Судимість

Розділ 3.10. Особливості кримінально-правових засобів щодо особи, яка вчинила злочин у неповнолітньому або молодому віці

Розділ 3.11. Кримінально-правові засоби щодо юридичної особи

 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Книга 4. Злочини проти прав людини

Книга 5. Злочини проти інтересів суспільства

Книга 6. Злочини проти власності, фінансів і господарської діяльності

Книга 7. Злочини проти інтересів держави

Книга 8. Злочини проти міжнародного гуманітарного права та міжнародного правопорядку

 Додатково опрацьовуються розділи Книги 9, яка присвячена переліку кримінальних проступків. Хоча раніше в планах робочої групи було розроблення для них окремого кодексу.

 «Після того ми взялися за підготовку загальної частини Кримінального кодексу. Певною мірою нас відволікло те, що з 1 липня 2020 року почали діяти кримінальні проступки, включені до чинного Кримінального кодексу. Ми замислились над тим, що нам робити з кримінальними проступками. Чи писати новий кодекс про кримінальні проступки, чи включити їх до майбутнього Кримінального кодексу. Врешті-решт, ми прийшли до того, що ми визначили кримінальні проступки як вид кримінальних правопорушень і включили їх до загальної частини майбутнього кодексу», - розповів Микола Хавронюк.

 За його словами, необхідність змінювати той Кримінальний кодекс України, який був прийнятий Верховною Радою у 2001 році, виникла тому, що він був і є радянським, він не дає виконувати ті задачі, які ставить суспільство перед правоохоронною системою та системою кримінальної юстиції. Він побудований за принципом «була б людина, а статтю підберемо».

 Тому потрібно писати новий Кримінальний кодекс, але ця робота розрахована на досить тривалий час.

 Крім того, Микола Хавронюк повідомив у соцмережах, що розробники проекту КК розглядають можливість діджиталізації процесу шляхом застосування методик системотехніки у нормотворчості.

Науковцям надзвичайно цікавою видається можливість за допомогою програмних засобів виявити в проекті Кодексу:

- прогалини,

- колізії,

- зайві приписи,

- порушення алгоритмічності,

- алогічності,

- порушення принципу від загального до окремого,

- ієрархічності елементів системи тощо.

 Методика вже пройшла певну апробацію на текстах Конституції, КПК і Податкового кодексу.

 В Україні розробляється не тільки новий Кримінальний кодекс. Протягом двох років робоча група кардинально переосмислить зміст ЦКУ та запровадить нові правові конструкції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Верховний Суд та єдність судової практики: які виникають труднощі, відео
Верховний Суд та єдність судової практики: які виникають труднощі, відео
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Андрій Грушицький
    Андрій Грушицький
    суддя Касаційного цивільного суду Верховного Суду
  • Олена Кадєтова
    Олена Кадєтова
    суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
  • Олена Кафідова
    Олена Кафідова
    суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
  • Алла Корніюк
    Алла Корніюк
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Тетяна Франтовська
    Тетяна Франтовська
    суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
загрузка...