Рекодифікація Цивільного кодексу: які новації чекають юридичну спільноту

16:05, 4 марта 2021
Протягом двох років робоча група кардинально переосмислить зміст ЦКУ та запровадить нові правові конструкції.
Рекодифікація Цивільного кодексу: які новації чекають юридичну спільноту
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Юридична спільнота жваво обговорює ідею віцеспікера Верховної Ради Руслана Стефанчука оновити Цивільний кодекс України. Стефанчук нещодавно презентував Концепцію оновлення Цивільного кодексу України

Концепцію готувала група науковців-юристів, до складу якої входить і доктор юридичних наук Руслан Олексійович Стефанчук, а також народні депутати та судді.

За словами Стефанчука, прийнятий ще у 2003 році Цивільний кодекс України, не відповідає сучасним тенденціям, тому вимагає кардинального переосмислення.

Звичайно, Концепція – це ще не Кодекс, його зміст буде обговорюватися на робочих групах, проте вона дає розуміння того, за якими напрямами буде розвиватися цивільне законодавство.

1. Скасування Господарського та Сімейного кодексів

Ініціатори перегляду ЦКУ пропонують скасувати щонайменше два кодекси: Господарський та Сімейний, а їх положення імплементувати в оновлений Цивільний кодекс.

Основним аргументом для того, щоб позбавитися Господарського кодексу є те, що одні і ті ж відносини регулюються двома кодексами, норми яких неузгоджені між собою. Виходячи з того, що їх норми є бланкетними та відсилочними, окремі науковці задаються питанням, навіщо потрібен кодекс, який нічого не регулює? Господарський кодекс, на їх думку, не відповідає параметрам актів, які регулюють підприємницькі відносини, що за своєю природою є передусім приватноправовими.

Тож, без скасування ГК автори концепції не бачать можливості системного оновлення ЦКУ.

Розповсюджені міфи, які існують навколо скасування Господарського кодексу, спростувала Віцепрезидент Національної академії правових наук, розробник чинного Цивільного кодексу Наталія Кузнєцова. У першу чергу це байки про ліквідацію господарських судів та кафедри господарського права, а також науку господарського права.

Науковець запевнила, що ніхто нічого не збирається ліквідовувати, тому що ті відносини, які сьогодні регулюються спеціальними законами будуть існувати і будуть відрізнятися від загальноцивільних відносин. Їх (ці відносини) треба буде досліджувати. А господарські суди існували і в ті часи, коли Господарського кодексу не було.

Що стосується долі Сімейного кодексу, то основним аргументом за його скасування є те, що сучасне сімейне право неможливо розглядати окремо від цивільного, навіть із погляду юридичної техніки — настільки органічно питання сімейного права вплетені у канву всього цивільного права.

Основні спори у сфері сімейного права, це: майнові права, аліменти, вирішення питання з ким буде проживати дитина, влаштування дітей-сиріт і позбавлення батьківського піклування. Фактично регулювання цих відносин здійснюється засобами цивільного права.

Коли ухвалювали чинний Цивільний кодекс, то в первісній редакції законопроекту містився розділ, який мав би регулювати сімейні відносини. Але цей розділ був вилучений із проекту кодексу одночасно із розділом, який мав би регулювати питання міжнародного приватного права. 

Говорити про розвиток цивільного права без урахування приватних відносин з іноземним елементом просто неможливо. Хоча б тому, що мільйони громадян України перебувають за кордоном, а в Україні проживають іноземні громадяни. Тому необхідно створити належне колізійне регулювання правовідносин з іноземним елементом. Скоріш за все, Закон України «Про міжнародне приватне право» також зникне, а в ЦКУ з’явиться окрема книга, присвячена міжнародному приватному праву.

2. Розширення переліку особистих немайнових прав у ЦКУ.

Цей блок питань є предметом особистої уваги Руслана Стефанчука. Нардеп-науковець пропонує розширити перелік прав, який міститься в ЦКУ.

По-перше, необхідно розширити коло суб’єктів особистих немайнових прав, тому що не тільки фізична особа повинна мати особисті немайнові права, але їх повинна мати і юридична особа. Мова йде про ділову репутацію, немайнові цифрові права і т.д. На думку Стефанчука, держава Україна теж має особисті немайнові права: найменування, прапор, герб, гімн.

По-друге, на цивільне законодавство чекає укрупнення і конкретизація прав, а також запровадження прав, які сьогодні не передбачені ЦКУ (наприклад, репродуктивні права).

Інші блоки прав, які необхідно передбачити в оновленому кодексі – це безпека фізичної особи, персональні дані, право на приватність, цифрові права. Для Стефанчука обґрунтованим вбачається посилення права на приватність, зокрема шляхом запровадження права бути забутим, згідно із яким особа має можливість вимагати за певних умов видалення своїх особистих даних із загального доступу, які можуть стати доступні через пошукові системи.

Науковці також заговорили про заборону євгеніки, народження генетично ідентичних людей, трансформації генів, крім лікування генетичних захворювань, можливу легалізацію евтаназії та асистованого самогубства.

Окремої уваги заслуговує запровадження у Цивільний кодекс презумпції невинуватості.

 У Концепції буквально записано наступне:

«Доцільним вбачається закріплення презумпції невинуватості на рівні ЦК та встановлення цивільно-правових способів захисту (в т.ч. припинення порушення та компенсація моральної шкоди) за поширення інформації, яка порушує презумпцію невинуватості».

Тут необхідно зазначити, що мова йде саме про випадки поширення недостовірної інформації та презумпцію добропорядності особи, а не про цивільні відносини в цілому. 

3. Розширення переліку об’єктів цивільних прав.

Йдеться про такі об’єкти, як інформаційні продукти, інформаційні ресурси, інформаційні системи, криптовалюта, автономні роботи, штучний інтелект, цифровий контент. Автори концепції також подбали про нові форми корпоративних прав, комерційну таємницю, біологічний матеріал.

4. Переосмислення підходів до правочинів.

Положення оновленого ЦК України щодо правочинів повинні забезпечувати повноцінне функціонування відносин у сфері електронної комерції, смартконтрактів, веббанкінгу та враховувати сучасні тренди цифрової економіки. Тому перегляду піддадуть загальні підходи до форми правочину, зокрема щодо визначення кола правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі, електронній формі (з урахуванням її специфіки і ролі ЕЦП) та в усній формі (зважаючи на технічні досягнення у передачі даних).

Підстави недійсності правочину розмежують на дві групи:

- недодержання вимог, які забезпечують дотримання правопорядку (імперативні норми);

- недодержання вимог щодо суб’єктного складу та вільного волевиявлення (принцип автономної волі).

5. Відмова від інституту цивільної конфіскації.

Науковці наполягають, що оновлення обов’язково повинно передбачати виключення із ЦК інституту цивільно-правової конфіскації. Наразі ст. 228 ЦК фактично «реанімувала» ст. 49 ЦК УРСР 1963 р., від якої розробники ЦК принципово відмовилися, замінивши механізм цивільно-правової конфіскації застосуванням реституції із можливим стягненням збитків та компенсації моральної шкоди (ст. 216 ЦК України).

Самостійного аналізу та подальшого наукового обґрунтування потребує питання про те, чи варто залишити модель реституції, як це передбачено чинним ЦК України, чи доречніше передбачити застосування положень ЦК про безпідставне збагачення.  

6. Зміна правового регулювання речових прав.

Руслан Стефанчук прогнозує ускладнення при роботі над третьою книгою ЦКУ «Речові права», тому що цей розділ регулює концептуальні речі, по яких робоча група не досягла одностайного бачення.

Пропонується передбачити в ЦК України положення про соціальну функцію власності та обмеження права власності, а також принцип єдиної нерухомої речі.

Крім зазначених у Книзі третій чинного кодексу видів права на чуже майно — сервітут, емфітевзис та суперфіцій, положення про які заслуговують на уточнення, пропонується передбачити такі види обмежених речових прав, як: узуфрукт, речові обтяження нерухомості переважне право купівлі земельних ділянок, речове право очікування.

Окремо представники робочої групи наполягають на відмові від права господарського відання і права оперативного управління та їх заміні ринковими конструкціями. Квазіречові права радянської доби не можуть використовуватися в умовах ринкової економіки.

Член-кореспондент Національної академії правових наук Олексій Кот визнав, що навіть не знає, як на англійську мову перекласти право господарського відання чи право оперативного управління.

7. Включення нових розділів та конструкцій.

До нових розділів і конструкцій можна сміливо відносити фідуціарний фонд, забезпечувальний платіж, незалежну гарантію та судову неустойку (астрент).

Астрент означає присудження грошових сум як способу забезпечення виконання судового акта, тобто астрент — це неустойка або пеня за неналежне виконання рішення суду.

Право на застосування астренту має суд, якщо подано позов про виконання зобов’язання в натурі. Судова неустойка або астрент не може нараховуватися на грошові вимоги.

Крім того, знову заговорили про колективні позови.

8. Включення нових видів договорів.

Наразі відсутні у ЦК, але добре зарекомендували себе в цивільних кодексах інших держав окремі види договорів, такі, як договір про надання туристичних послуг.

Доцільним є включення до ЦКУ таких договірних конструкцій, як форфейтинг, франчайзинг, валютний дилінг, договори про надання медичних послуг, договори азартної гри (парі), компенсаційні договори, рамкові договори, брокерські договори, оренда узуфрукта, договір про управління справами, про обіцянку виконати зобов’язання, договір про визнання боргу.

Окремі договірні конструкції, навпаки, виключать. Йдеться про інститути договору поставки і контрактації сільськогосподарської продукції.

9. Запровадження системи спеціальних деліктів.

 Чинний ЦК України хочуть доповнити положеннями про:

1) відшкодування шкоди, завданої шкідливим програмним забезпеченням;

2) відшкодування шкоди, завданої вірусами та іншими біологічними організмами;

3) відшкодування шкоди, завданої робототехнікою та штучним інтелектом;

4) відшкодування шкоди, завданої малолітніми особами, які перебували під наглядом закладу освіти;

5) відшкодування шкоди, завданої руйнуванням будівлі або споруди, що перебувала в неналежному технічному стані;

6) відшкодування шкоди, завданої інформацією чи порадою;

7) відшкодування шкоди, завданої порушенням правил добросусідства;

8) відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу;

9) відшкодування шкоди, завданої внаслідок зловживання правом.

10. Перегляд регулювання спадкових відносин.

У процесі рекодифікації спадкового права радикально переосмислять питання, безпосередньо пов’язані з проблематикою регулювання спадкових відносин, зокрема:

1) уточнення норм щодо основних понять — спадкування, склад спадщини (які права входять і які не входять до складу спадщини), час відкриття спадщини; особливості спадкування окремих видів прав та обов’язків, певних об’єктів цивільних прав;

2) розширення можливості застосування в регулюванні спадкових відносин звичаїв, зокрема місцевих звичаїв, звичаїв національних меншин тощо;

3) подальший розвиток правового регулювання спадкування за заповітом, з урахуванням свободи волевиявлення заповідача та захистом прав осіб, що мають право на обов’язкову частку у спадщині;

4) удосконалення норм, що стосуються окремих видів заповітів (заповіт подружжя, секретний заповіт тощо);

5) уточнення норм, що стосуються спадкування за законом (зміна черговості, зміна розміру частки, спадкування окремих категорій спадкоємців, зокрема осіб, які проживали сім’єю зі спадкодавцем, та осіб, які перебували на утриманні спадкодавця, тощо);

6) удосконалення правового регулювання усунення від права на спадкування;

7) здійснення спадкових прав (прийняття спадщини та відмова від прийняття спадщини) — обчислення строків для прийняття спадщини;

8) спадковий договір — реалізація свободи договору при укладенні спадкового договору.

Потребують врегулювання спадкування майнових прав інтелектуальної власності, право обирати особу, яка здійснюватиме управління спадщиною та управління грошовими коштами.

Наталія Кузнєцова повідомила, що робота над новою редакцією ЦКУ триватиме щонайменше два роки.

Натхненні своїми ідеями, розробники нової редакції кодексу побоюються, що на виході ЦКУ буде у два рази товстішим чинного.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що розробники Концепції оновлення Цивільного кодексу переглянуть підстави, за якими невиконання боржником зобов’язання є виправданим; запровадять забезпечувальний платіж; включать презумпцію невинуватості та судову неустойку.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду