Що має кваліфікуватися як бездіяльність державного органу: пояснення КГС

11:00, 8 марта 2021
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту: КГС.
Що має кваліфікуватися як бездіяльність державного органу: пояснення КГС
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 927/468/20 пояснив, що має кваліфікуватися як бездіяльність державного органу.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду надаючи висновок щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" вказала, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

На думку колегії суддів Касаційного господарського суду, при формулюванні висновків суди у першу чергу зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав до Кабінету Міністрів України та поданням позову у даній справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У даних конкретних обставинах судам слід було врахувати, що спір у цій справі виник щодо особливо цінних земель, тобто земель, яким державою, через їх характеристики надається особливий статус.

Такі землі задовольняють публічний інтерес та підлягають підвищеній охороні, а тому у разі виявлення правопорушень при розпорядженні такими землями, усі уповноважені органи, зокрема, і прокурор, зобов'язані діяти невідкладно.

Крім цього, спірні правовідносини склалися між двома органами державної влади, а тому кожен з них має прагнути до підтвердження правомірності власних рішень, а не навпаки, за допомогою формальних процедур, як то "розумний строк", намагатися уникнути навіть можливості судового провадження, предметом у якому стануть їхні дії.

Касаційний господарський суд погодився з тим, що саме лише посилання на закінчення строку позовної давності не може бути достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності уповноваженого органу, але на переконання колегії суддів, такі обґрунтування для оперативного подання позову мають обов'язково враховуватись судами, що забезпечить дотримання вимог, зокрема, статті 236 ГПК України в частині оцінки з'ясованих обставин.

 Обставини справи

Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.05.2017 № 25-8405/14-17-сг "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою", яким припинено Державному підприємству "Дослідне господарство "Івківці" Національної академії аграрних наук України" право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 128,1321 га (рілля) та передано її до земель запасу Івковецької сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийнятті оскаржуваного наказу, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області вийшло за межі наданих йому повноважень, перейнявши на себе повноваження Кабінету Міністрів України щодо розпорядження (у тому числі припинення права постійного користування) особливо цінними землями сільськогосподарського призначення державної власності, а також не дотрималось процедури щодо формування земельної ділянки.

Посилаючись на положення статей 152, 155 Земельного кодексу України, прокурор вважав, що оспорюваний наказ підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.08.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020, позов заступника прокурора Чернігівської області залишено без розгляду.

Прийняті судові рішення мотивовані тим, що звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України у даній справі є передчасним, позаяк таке звернення фактично усунуло позивача від можливості самостійного пред'явлення позову до суду.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що подана касаційна скарга підлягає задоволенню, а прийняті у справі ухвала і постанова - скасуванню з направленням справи до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

Раніше КЦС вирішив, що сплата відповідачем заборгованості після ухвалення судом рішення не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал і на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Сергій Дячук
    Сергій Дячук
    суддя Святошинського районного суду міста Києва
  • Юлія Черняк
    Юлія Черняк
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді