Верховний Суд висловився стосовно заборони експлуатації самочинно збудованих об’єктів

16:21, 10 марта 2021
Вимога щодо заборони експлуатації виявленого органом ДАБІ самочинно збудованого об'єкта поширюється на всіх суб'єктів, які здійснюють експлуатацію такого об'єкта незалежно від того, чи мають вони причетність до його зведення.
Верховний Суд висловився стосовно заборони експлуатації самочинно збудованих об’єктів
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7» (далі – ТОВ «Авантаж 7») до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі – ДАБІ України) за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Пантера ЛТД» (далі – ТОВ «Пантера ЛТД») про визнання протиправними дій, скасування припису.

Суть цієї справи полягає у тому, що ТОВ «Пантера ЛТД» на праві приватної власності належить Автозаправний комплекс (далі – АЗК), який відповідно до договору було передано в оренду ТОВ «Авантаж 7». За результатом позапланової перевірки, проведеної за зверненням громадської організації, на території АЗК органами ДАБІ України було виявлено самочинно збудовані об’єкти, а саме: газорозподільчий вузол, чотири колонки для заправки зрідженим газом та підземні резервуари для зберігання газу, які експлуатуються без належного введення до експлуатації. Посадовими особами ДАБІ України було складено, крім іншого, акт перевірки та припис, яким заборонено позивачу експлуатацію вказаних об’єктів до усунення порушень містобудівного законодавства шляхом введення їх в експлуатацію у встановленому порядку. Вважаючи дії ДАБІ України щодо проведення перевірки позивача та винесення щодо нього припису протиправними, ТОВ «Авантаж 7» звернулося до суду з позовом. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не є замовником будівництва та, відповідно, щодо нього не можуть здійснюватися заходи державного архітектурно-будівельного контролю та виноситися відповідний припис.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, адміністративний позов задоволено. Суди виходили з того, що позивач у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не є суб'єктом містобудування, оскільки є лише орендарем майна, яке належить ТОВ «Пантера ЛТД», а тому дії відповідача щодо призначення та проведення позапланової перевірки позивача є протиправними. Протиправність припису мотивовано судами тим, що останній може бути видано лише суб'єкту містобудівної діяльності, яким допущено порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Водночас Верховний Суд не погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, касаційну скаргу ДАБІ України задовольнив частково, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду виходила з того, що поняття замовника визначено у пункті 4 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», де вказано, що це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

На цій підставі колегія суддів дійшла висновку, що набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.

Документи, після подання яких замовник будівництва набуває право на виконання будівельних робіт, визначені частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Водночас згідно з частиною сьомою цієї ж статті виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Крім того, абзацом шостим частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Верховний Суд зі змісту статті 39 та 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановив, що орган ДАБІ України уповноважений виносити припис щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, у тому числі щодо заборони експлуатації самочинно збудованих об'єктів, щодо яких відсутні дозвільні документи на будівництво та документи, які засвідчують введення їх в експлуатацію. При цьому у разі виявлення, що об'єкт, який збудований за наявності відповідного права на будівництво (зареєстрованого повідомлення, декларації та за необхідності - дозволу на виконання будівельних робіт), однак не введений в експлуатацію у встановленому порядку (без наявності документа, який засвідчує введення в експлуатацію), експлуатується, орган ДАБІ може заборонити експлуатацію такого об'єкта на підставі окремого вмотивованого рішення, а не на підставі припису. Тобто необхідно розрізняти об'єкт, збудований на законних підставах, однак не введений в експлуатацію, та об'єкт самочинного будівництва, який збудований без наявності законних підстав.

На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого вимога щодо заборони експлуатації виявленого органом ДАБІ України самочинно збудованого об'єкта, зокрема, якщо він має ознаки об'єкта підвищеної небезпеки, поширюється на всіх суб'єктів, які здійснюють експлуатацію такого об'єкта незалежно від того, чи мають вони причетність до його зведення. При цьому відповідальність за зведення самочинно збудованого об'єкта несе саме особа, яка здійснила таке будівництво, за замовчуванням - особа, яка є власником самочинно реконструйованого об'єкта або власником чи користувачем земельної ділянки, на якій проведено нове будівництво.

Постанова Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18 (адміністративне провадження № К/9901/13468/19).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Руслан Гринчук
    Руслан Гринчук
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Надія Губенко
    Надія Губенко
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді