Верховний Суд визначився щодо особливостей розгляду справи в спрощеному позовному провадженні

16:30, 2 апреля 2021
Верховний Суд визначив умови розгляду справи у суді першої інстанції у порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у матеріалах справи доказами.
Верховний Суд визначився щодо особливостей розгляду справи в спрощеному позовному провадженні
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку справу за позовом фізичної особи до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) про визнання протиправним та скасування наказу за касаційною скаргою Департаменту на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції.

Одним із доводів касаційної скарги було порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема порушення права Департаменту ДАБІ на участь у розгляді справи, оскільки справу розглянуто цим судом у спрощеному провадженні без повідомлення сторін за наявними у матеріалах справи доказами, хоча відповідач подавав разом з відзивом на позов клопотання про проведення судового засідання, однак це клопотання не було розглянуто у встановленому порядку з винесенням окремої процесуальної ухвали судом першої інстанції.

Перевіряючи дотримання судом першої інстанції під час розгляду справи норм процесуального права, Верховний Суд виходив з положень частин першої-третьої статті 12 КАС України, відповідно до яких адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Також суд врахував, що за приписами частин другої та третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі, чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Колегією суддів у складі Касаційного адміністративного суду встановлено, що ухвалою суду першої інстанції вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень, однак разом з відзивом на адміністративний позов відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з наведенням відповідних обґрунтувань, яке отримане судом першої інстанції до початку розгляду справи.

Оскільки суд першої інстанції не розглянув зазначене клопотання відповідача, не перевірив обґрунтованості наведених у ньому мотивів щодо необхідності розгляду справи у судовому засіданні за участю сторін, не виніс окремої мотивованої ухвали з цього приводу, як вимагає частина четверта статті 260 КАС України, а справа, що розглядається, не відноситься до справ незначної складності за замовчуванням, що визначені частиною шостою статті 12 КАС України, колегія суддів у складі Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про недотримання судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 257 КАС України.

У зв’язку з цим Верховний Суд виділив особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження: суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (стаття 258 КАС України); підготовче засідання не проводиться (частина третя статті 262 КАС України); перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина четверта статті 262 КАС України); суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частини п`ята та шоста статті 262 КАС України); клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частина сьома статті 262 КАС України); при розгляді справи суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення; судові дебати не проводяться (частина восьма статті 262 КАС України).

При цьому суд також акцентував увагу на тому, що права учасників справи, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, зазнають суттєвих обмежень, а саме: скорочений строк на подачу заяви про відвід (стаття 39 КАС України); обмежене право позивача змінити предмет або підставу позову (стаття 47 КАС України); скорочений строк вступу у справу третіх осіб (стаття 49 КАС України); скорочений строк подачі заяви про виклик свідків (стаття 92 КАС України); скорочений строк направлення позивачем третім особам копії позовної заяви (стаття 171 КАС України); обмежене право на об`єднання справ в одне провадження (стаття 172 КАС України); скорочений строк складення судом повного тексту рішення (стаття 243 КАС України); скорочений строк розгляду справи (стаття 258 КАС України); відсутність судових дебатів (стаття 262 КАС України); відсутність підготовчого судового засідання (стаття 262 КАС України); наявність обов`язкової підстави для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (стаття 317 КАС України).

Постанова Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 640/11869/20 (адміністративне провадження № К/9901/30126/20).

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Павло Григорович
    Павло Григорович
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва