Чи можуть не щеплену дитину не пустити до школи: позиція ВС

Індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення батьками дитини при збереженні обсягу права дитини на здобуття освіти протиставляється загальному праву (інтересу) інших батьків та їх дітей, які провели щеплення, перед направленням дитини для здобуття освіти до освітніх закладів з метою досягнення загального блага у формі права на охорону здоров'я.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 331/5291/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду з позовом до Запорізького Академічного ліцею Запорізької міської ради Запорізької області про визнання недійсним та скасування наказів про відсторонення від занять учнів, які не щеплені за віком.

Суть справи полягала в тому, що дитині було заборонено відвідування навчального закладу до надання довідки про проведення щеплення або висновку ЛКК про можливість дитини відвідувати навчальний заклад.

Зазначала, що вказані накази відповідача є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки чинним законодавством, у тому числі і Законами України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», не визначений механізм відсторонення учня від освітнього процесу у разі непроходження вакцинації.

Крім того, в її дитини після обов'язкового щеплення, яке проводилось раніше, виникали алергічні реакції, нервові розлади, тому батьки дитини згоди на щеплення дитини не давали. Медична документація залишена за попереднім місцем постійного проживання на тимчасово непідконтрольній території. Відмова від щеплення ґрунтувалась на праві батьків здійснювати захист інтересів дитини.

Рішенням Суду першої інстанції залишеним без змін постановою апеляційного суду у задоволенні позову відмовлено.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, колегія суддів погодилась з висновком судів попередніх інстанції про те, що керівник навчального закладу, на якого покладено обов'язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимог статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення учня, яка не має профілактичних щеплень, від занять.

З огляду на це, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що керівник навчального закладу не мав повноважень відстороняти дитину від занять.

Установивши відсутність у діях відповідача порушення права учня, на освіту, передбаченого приписами статті 53 Конституції України, статті 3 Закону України «Про освіту», оскільки тимчасово відсторонюючи дитину від занять у навчальному закладі, відповідач діяв у межах чинного законодавства України, при цьому, враховуючи те, що позивачу роз'яснено право обрати альтернативну форму отримання загальної середньої освіти, що передбачено статтею 9 Закону України «Про освіту», яке реалізоване позивачем шляхом переведення дитини на екстернатну форму навчання, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування наказів про відсторонення від занять учнів, які не щеплені за віком.

Також ВС підкреслив, що доводи касаційних скарг про те, що оспорюваними наказами відповідача порушено конституційне право дитини на освіту, є безпідставними з огляду на таке.

Вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров'я і безпеки людини над правом на освіту.

Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров'я його громадян.

Колегія судів зазначила, що норма статі 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» покликана захистити здоров'я та життя дітей у зв'язку з ускладненою епідемічною ситуацією, а перебування дітей, які не отримали профілактичні щеплення, в організованих колективах створює ризик виникнення спалахів інфекційних хвороб, що є загрозою для життя та здоров'я не лише учнів, а й членів їхніх сімей та працівників закладів освіти, тобто дитина, яка не отримала щеплення, не лише стає потенційно небезпечною для оточення, а й сама піддається підвищеному ризику захворіти, відвідуючи місця масового скупчення людей.

Індивідуальне право (інтерес) відмовитися від щеплення батьками дитини при збереженні обсягу права дитини на здобуття освіти протиставляється загальному праву (інтересу) інших батьків та їх дітей, які провели щеплення, перед направленням дитини для здобуття освіти до освітніх закладів з метою досягнення загального блага у формі права на охорону здоров'я.

Отже, держава, встановивши правило про те, що без щеплень дитина не може бути допущено до занять, реалізує свій обов’язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я  не тільки всіх учнів і працівників школи або дитячого садка, а й захищає таким чином саму дитину, яка не отримала профілактичні щеплення.

З огляду на суспільні інтереси, тимчасове відсторонення (до проведення щеплення, отримання позитивного висновку лікарсько-консультативної комісії) дитини від занять не призвело до порушення конституційного права дитини на освіту, яку вона може отримати в інших формах.

Перевіряючи доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», колегія суддів виходить із такого.

Так, заявник посилався на те, що статтею 15 вказаного Закону встановлено заборону відвідування дітьми, які не отримали щеплень згідно з календарем щеплень, лише дитячих закладів, а Запорізький Академічний ліцей є закладом загальної освіти та до дитячих закладів не віднесений.

ВС зауважив, що відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячого закладу не дозволяється. У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Відповідно до системного аналізу даної норми, поняття «дитячий заклад» є узагальнюючим і включає в себе виховний, навчальний та оздоровчий заклади.

Отже, положеннями статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що дітям, які не були вакциновані відповідно до національного календаря щеплень, забороняється відвідувати навчальні заклади.

Крім того, ВС зазначив, що пунктом 1 Статуту Запорізького Академічного ліцею передбачено, що Запорізький Академічний ліцей - це загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття базової та повної загальної середньої освіти.   

За таких обставин посилання у касаційній скарзі на те, що положення статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не регулюють спірні правовідносини, є безпідставними та зводяться до власного тлумачення заявником норм матеріального права.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що не є підставою для позбавлення особи права користування квартирою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.