Відмова у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою потерпілого: позиція ВС

Якщо потерпілий у кримінальному провадженні щодо вчинення кримінального проступку подав заяву, в якій висловив згоду з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без його виклику та без проведення судового розгляду, а також ознайомився з обмеженням права апеляційного оскарження, то відмова у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою потерпілого не є порушенням його права на доступ до суду. До відповідних висновків дійшов Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши справу № 568/833/20.

Обставини справи

Обвинувачений 21 липня 2020 року, перебуваючи на пасовищі поблизу господарства, під час словесного конфлікту завдав особі по одному удару дерев`яною палицею в область спини та верхньої третини правої ноги, спричинивши потерпілому легких тілесних ушкоджень у вигляді підшкірної гематоми та забою.

За вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 21 серпня

2020 року чоловіка визнано винним і засуджено за ч. 1 ст. 125 КК (умисне легке тілесне ушкодження) до покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Рівненський апеляційний суд ухвалою від 16 жовтня 2020 року відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК відмовив потерпілому у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 1 ст. 394 цього Кодексу (Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини).

При цьому зазначив, що з апеляційної скарги вбачається, що ним оскаржується вирок з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, що не ґрунтується на вимогах ч. 2 ст. 302 КПК, зміст якої було роз’яснено і обвинуваченому і потерпілому, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявами обвинуваченого і потерпілого про розгляд обвинувального акта в суді у спрощеному провадженні за їх відсутності. Позиція ККС: судові рішення залишено без зміни.

Суд вказав, що за матеріалами провадження встановлено, що ухвалою судді місцевого суду в підготовчому судовому засіданні було постановлено здійснювати розгляд кримінального провадження без виклику учасників провадження, оскільки потерпілий подав заяву, в якій зазначив, що згодний зі встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК, та згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без його виклику та без проведення судового розгляду. Тобто суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 382 КПК не визнав за необхідне викликати учасників кримінального провадження, оскільки це є правом, а не обов’язком суду. За таких обставин, на думку Суду, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.