Депутати пропонують не поширювати дію Закону «Про публічні закупівлі» на закупівлю оригінальних ліків

Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроект № 4662 про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу. Авторами законопроекту є Михайло Радуцький, Ярослав Дубневич, Олесь Довгий та інші. У пояснювальній записці автори зазначають, що метою законопроекту є удосконалення доступу пацієнтів до інноваційних медичних технологій за рахунок бюджетних коштів із застосуванням процедур договорів керованого доступу.

Цим законопроектом пропонується:

а) тимчасово, до 31 грудня 2023 року, не поширювати дію Закону України «Про публічні закупівлі» на закупівлю оригінальних (інноваційних) лікарських засобів, що підлягають закупівлі за договорами керованого доступу (ДКД – це договір, що передбачає умови постачання оригінального (інноваційного) лікарського засобу, в тому числі оригінального біологічного лікарського засобу, за кошти державного бюджету з метою забезпечення доступності такого лікарського засобу для пацієнтів).

При цьому передбачається оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про «міжнародну непатентовану назву (за наявності), торговельну назву, форму випуску та дозування лікарського засобу, щодо якого укладено договір керованого доступу, а також про заявника, уповноваженого представника заявника (за наявності), строк дії договору керованого доступу» та щорічного звіту за результатами моніторингу ДКД.

Крім того, встановлюється обов’язок щодо оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про міжнародну непатентовану назву (за наявності), торговельну назву, форму випуску та дозування лікарського засобу, щодо якого укладено ДКД, а також про заявника та щорічний звіт за результатами моніторингу ДКД;

б) внести зміни до статті 79-1 розділу ХІ «Основи законодавства України про охорону здоров’я», якими:

1) визначити необхідність у проведенні оцінки медичних технологій як обов’язкової передумови для застосування механізму закупівель за ДКД, доповнивши статтю новим реченням такого змісту: «Для визначення доцільності укладення договору керованого доступу проводиться державна оцінка медичних технологій щодо лікарського засобу, що може постачатися відповідно до такого договору»;

2) встановити, що у разі державної реєстрації в Україні генеричного лікарського засобу із такою самою міжнародною непатентованою назвою та показаннями для застосування, що і лікарський засіб, щодо якого укладено ДКД, ДКД підлягає достроковому розірванню 31 грудня поточного бюджетного року за відповідними результатами  державної оцінки медичних технологій за скороченою процедурою, якщо строк дії такого договору не закінчується раніше зазначеної дати;

3) установити, що перелік лікарських засобів, які закуповуються за ДКД, затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

У Головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) дали таку оцінку законопроекту.

Відповідно до нового п. 3-2 розділу X Закону пропонується не поширювати дію Закону на вказані закупівлі «до 31 грудня 2023 року». На думку експертів, такий підхід потребує додаткового обґрунтування, враховуючи той факт, що відповідні приписи оновленої ст. 79-1 Основ, якими передбачено укладення ДКД, є нормами постійної дії.

При цьому у супровідних до проекту документах відсутні обґрунтування:

тривалості пропонованого терміну – «до 31 грудня 2023 року»;

тимчасовості регулювання цієї процедури в особливому порядку;

ефективності її проведення щодо оригінальних (інноваційних) лікарських засобів після завершення встановленого терміну.

Викликало застереження у експертів положення, згідно з яким «щорічний звіт за результатами моніторингу договору керованого доступу оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня проведення моніторингу». У ГНЕУ вказали, що виглядає незрозумілим, про який саме «щорічний звіт за результатами моніторингу договору керованого доступу» йдеться. Зокрема, відповідно до чинного законодавства передбачено проведення моніторингу процедури закупівлі, під яким розуміється «аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель». Проведення ж моніторингу ДКД та, відповідно, щорічного звіту за його результатами чинним законодавством не передбачено, а лише передбачається проведення моніторингу ДКД відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, який полягає у «зборі і аналізі пов’язаної з виконанням договорів керованого доступу інформації на умовах та стосовно об’єктів (показників), визначених сторонами договору керованого доступу, з метою відстеження результатів виконання договору керованого доступу», а тому має інший, на відміну від моніторингу процедури закупівлі, предмет контролю.

Негативно в ГНЕУ висловилися і стосовно пропозицій до Основ законодавства України про охорону здоров’я. Відповідно до запропонованих змін до Основ Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування погоджує перелік лікарських засобів, що підлягають закупівлі за ДКД. Разом із тим пропонована новела виглядає доволі спірною. По-перше, зазначене положення не узгоджується зі ст. 89 Конституції України, згідно з якою комітети Верховної Ради України утворюються для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій. Крім того, зазначені положення відображені і у Законі «Про комітети Верховної Ради України», якими передбачено здійснення комітетами законопроектної, організаційної, контрольної функцій. По-друге, експерти вказали, що виглядає неконструктивним закріплення на рівні Закону назви комітету.

Також експерти вказали, що назва проекту не відповідає його змісту, оскільки зміни пропонуються не тільки до Закону, але й до Основ.

Під час схвалення даного законопроекту виникла перепалка між депутатами.

Зокрема, представник фракції «ОПЗЖ» Нестор Шуфрич заявив, що є «серйозні зауваження, в тому числі і у експертів, щодо корупційності даного законопроекту».

«Сьогодні все, що пов'язано із здоров'ям нації, особливо питання закупівлі медичного обладнання та ліків, має бути прозоре. І якщо створено відкритий майданчик ProZorro, то там мають і проводитися закупівлі. А ці "шухер-махери" і "схематози" ніким сприйматися не будуть… Вважаю, що цей закон дискримінує "Слугу народу" як корупційний, як такий, який дає можливість наживатися на здоров'ї і житті людей», - сказав він.

У свою чергу представник фракції «ЄС» Степан Кубів вказав на недоліки цього законопроекту.

«Позиція перша – це невизначене поняття "оригінальний або інноваційний лікарський засіб". Позиція друга – відсутність чіткої процедури моніторингу договорів керованого доступу. І позиція третя – це відсутність належних передумов для проведення державної оцінки медичних технологій. Україна не є новою в тих договорах, тому що Європі ці угоди є властивими. І хочу сказати, що специфічним зауваженням у законопроекті 4662 є норма погодження із Комітетом питання здоров'я нації, медичної допомоги, медичного страхування, переліку лікарських засобів, які можуть закуповуватись за договорами керованого доступу. Але, при всій повазі до комітету, це не входить до кола повноважень комітету, бо у нас є Конституція України», - вказав депутат.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Денис Малюська придумав, як забезпечити адвокатів роботою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.