Зловживання правом на вибір мови спілкування у процесі: Верховний Суд висловив позицію

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 761/7017/17, в якій досліджував питання зловживання правом на мову.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що чоловік, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, побачив біля будинку дівчину, яка в темний час доби поверталась додому і підходила до під’їзду будинку, і раптом у чоловіка виник злочинний намір, направлений на задоволення своєї статевої пристрасті неприродним способом. Тоді він швидко наблизився ззаду до неї та схопив за шию лівою рукою, а правою рукою приставив до її шиї невстановлений предмет, котрий потерпіла сприйняла як предмет, що має колюче-ріжучі властивості.

Далі, чоловік силою змусив її прослідувати разом із ним в бік зелених насаджень та бетонної огорожі, що розташовані навпроти першого під`їзду будинку, де потерпіла спробувала чинити фізичний опір, намагаючись втекти, але він наніс їй не менше двох ударів кулаком в область обличчя та щелепи, після чого висловив погрозу застосування щодо неї насильства в разі невиконання його вимог, на що остання погодилась.

Потерпіла пройшла до бетонної огорожі, де він наніс їй не менше одного удару кулаком в область обличчя, зняв з неї штани та нижню білизну до колін. Вона почала плакати та просила допомоги, тоді чоловік, схопивши її за шию, висловив погрозу застосування фізичного насильства та, утримуючи потерпілу, ввів їх до піхви пальці лівої руки.

Далі він повалив потерпілу на землю на спину, ліг на неї та вчинив дії, направлені на вступ в статеві зносини природнім шляхом, потерпіла знову спробувала покликати на допомогу, однак, він наказав їй замовкнути, а в разі невиконання пригрозив останній вбивством, що потерпіла сприйняла як реальну загрозу її життю та здоров’ю.

За вироком місцевого суду чоловіка заслужено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 років. Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.

У касаційній скарзі засуджений, зокрема, вказував,  що його було позбавлено права виступати у судових дебатах та не було надано останнє слово, також вказував, що не володіє державною мовою, а тому не міг належним чином здійснювати захист від пред’явленого обвинувачення.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що доводи засудженого про порушення судом вимог кримінального процесуального закону, оскільки його було позбавлено права виступати у судових дебатах та не було надано останнє слово, спростовуються журналом та звукозаписом судового засідання, з якого убачається, що він таким правом скористувався.

Крім того,  Верховного Суд підкреслив: твердження засудженого про те, що він не володіє державною мовою, а тому він не міг належним чином здійснювати захист від пред’явленого обвинувачення, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який зазначив про їх надуманість та необґрунтованість. Зокрема суд вказав, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відсутні жодні підстави вважати, що у засудженого виникають труднощі у розумінні та спілкуванні державною мовою.

Також, як убачається з матеріалів провадження,  засудженому роз`яснювалося право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною мовою або мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

До того ж із звукозапису судового засідання вбачається, що він чудово розуміє українську мову, давав чіткі та послідовні відповіді на питання, поставлені як українською, так і російською мовами, виклав свою версію подій, вживав юридичні терміни щодо кваліфікації його дій, інших обставин справи, що підлягали доказуванню.

ВС наголосив, право особи давати показання тією мовою, якою він бажав - російською, було забезпечено повною мірою, крім того, у провадженні брав участь захисник. 

За таких обставин колегія суддів вважає, що будь-яких труднощів у розумні української мови у засудженого немає. Більше того, касаційна скарга засудженого написана українською мовою.

Таким чином, ВС вважає, що відсутні підстави вважати засудженого таким, що не розуміє та не достатньо володіє державною мовою, а його позиція в цій частині є недобросовісною.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи може оголошення осіб у розшук свідчити про ухилення від досудового розслідування та суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.