Визнання недійсними загальних зборів ОСББ: ВС висловився щодо юрисдикції спору

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 711/2266/19, в якій досліджував питання визнання недійсними загальних зборів співвласників ОСББ.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Д» про визнання недійсними загальних зборів співвласників ОСББ, скасування протоколів, визнання недійсним Статуту ОСББ, зобов`язання здійснити дії щодо скасування реєстрації Статуту.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 13 березня 2016 року відбулися загальні збори ОСББ, на яких затверджено нову редакцію Статуту ОСББ. Затвердження та реєстрацію нової редакції Статуту ОСББ здійснено з порушенням порядку, визначеного попередньою редакцією Статуту, зокрема: не повідомлено її та інших членів ОСББ про час та місце проведення загальних зборів; протокол не оприлюднено; переважній більшості власників квартир не надано можливості ознайомитись з редакцією Статуту; повісткою дня не передбачено вирішення питання про затвердження Статуту; затвердження Статуту відбувалось одноосібно головою правління; не проведено процедуру перерахунку голосів та не оприлюднено результатів голосування; не оприлюднено план розвитку ОСББ.

Суд першої інстанції закрив провадження у справі у зв’язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Постановою апеляційного суд ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 20 ГПК України визначено коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, зокрема й справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, та пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

ВС також підкреслив, що правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об’єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

ВС зазначив, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Судами попередніх інстанцій установлено, що загальними зборами ОСББ «Д», які відбулися 13 березня 2016 року та 4 грудня 2016 року, вирішувалися питання, які стосуються діяльності та управління юридичною особою ОСББ, зокрема: обрання голови загальних зборів як вищого органу управління юридичною особою; затвердження Статуту ОСББ у новій редакції як основного документу, яким керується у своїй діяльності юридична особа; затвердження фінансового звіту ОСББ та роботи його виконавчого органу - правління.

Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачка є власницею квартири у багатоквартирному будинку та на час проведення оспорюваних зборів була членом правління ОСББ, спір стосується захисту її прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на її думку, протиправним проведенням загальних зборів та вирішенням на них питань, які пов'язані з діяльністю та управлінням ОСББ, а тому обґрунтовано вважали, що цей спір найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, а отже таким, що підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився стосовно права на обов’язкову частку у спадковому майні.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.