Яких змін зазнала сфера публічних закупівель

З набранням чинності змін до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII, які внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» від 03.06.2021 № 1530 IX та Законом України «Про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель» № 1599-IX, сфера публічних закупівель зазнала деяких перетворень.

Для того щоб мати уявлення про що йде мова у цьому Законі, варто звернутись до деяких положень, які зазнали змін.

Наприклад, розширено сферу дії Закону України «Про публічні закупівлі» та випадки, на які не поширюється норми цього Закону.

Так, законодавцем внесено зміни до сфери дії Закону відносно предметів закупівель та зазначено, що його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема:

- послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями (п. 13 ст. 3). При цьому законодавцем уточнено, які організації є міжнародними фінансовими організаціями, у розумінні Закону, та що вважається фінансовими послугами;

- послуги, необхідні для залучення запозичень під державні гарантії, запозичень, залучених під державні гарантії. У цьому аспекті законодавцем також уточнено поняття «послуги» та зазначено, що це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема, транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації;

- визначено роботи з будівництва (у тому числі супровідні цим роботам послуги) Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (Київська область). Це рішення взагалі безпрецедентне;

- зобов’язано замовників документально підтверджувати відсутність конкуренції з технічних причин (п. 2 ч. 7 ст. 3; п. 2 ч. 2 ст. 40);

- встановлені умови застосування переговорної процедури закупівлі, тобто переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується (Абзац 5 п. 3 ч. 2 ст. 40);

Законом № 1530 IX визначено також окремий вид роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Тут варто звернути увагу, що за загальним правилом алгоритмом дій у такому випадку був такій: у разі потреби замовник спочатку придбав роботи з розроблення проектної документації, а потім  - будівельні роботи. Проте у цьому пункті законодавець дійшов висновку про доцільність об’єднання цих етапів в один.

Окреме питання, яке заслуговує на увагу, це зміни щодо системи оскарження публічних закупівель.

Передумовою внесення цих змін стало доповнення Закону України «Про Антимонопольний комітет України» № 3659-XII статтею 6-1, відповідно до якої Антимонопольний комітет України визначено як орган оскарження у сфері публічних закупівель, що має повноваження, визначені Законом України «Про публічні закупівлі», а також наділений, між іншим, повноваженнями утворювати Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Встановлено, що скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель, тобто суб’єкт оскарження подає скаргу в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що вважається таким відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається у повному обсязі інформація, передбачена частиною п’ятою цієї статті.  Реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію:

1) дата та час подання скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель;

2) номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, що оприлюднене в електронній системі закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлі, в разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Скарга повинна містити таку інформацію:

1) найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;

2) ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб’єкта оскарження;

3) підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;

4) обґрунтування наявності у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;

5) перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;

6) вимоги суб’єкта оскарження та їх обґрунтування.

За подання скарги до органу оскарження справляється плата через електронну систему закупівель.

Після здійснення оплати скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка, яка разом із скаргою автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель.

Також у частині 8 ст. 18 Закону встановлені строки на подання такої скарги.

Якщо пригадати порядок звернення до суду, то фактично ця процедура нагадує цей порядок щодо захисту свого права та інтересу.

Крім того, зазнали зміни щодо спрощеної закупівлі. Якщо узагальнити норми частини 7 статті 3 Закону, яка унормовує сферу дії цього Закону та встановлює підстави для проведення закупівлі без використання спрощеної системи, то можна дійти висновку про можливість придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює 50 000,00 гривень, з використанням замовником будь-якої категорії електронного каталогу без жодних застережень, а при придбанні товарів, робіт і послуг від 50 000,00 гривень до 200 000,00 гривень для так званих «звичайних» замовників та 1 000 000,00 гривень для замовників окремої сфери господарювання, то використання електронного каталогу є альтернативою спрощеної закупівлі.

І нарешті, з 24.07.2021 набрали чинності зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, тобто Закон №1599-ІХ  скасовує позатендерну процедуру закупівель деяких медичних товарів для боротьби з COVID-19.

За змістом цих змін дія Закону України «Про публічні закупівлі» не поширюється на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини, медичні, імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 цього Закону.

За цим Законом, на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин, медичних, імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів) та послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленим цим Законом для спрощених закупівель.

Одразу постає декілька питань.

По-перше: чи на будь-який карантин розповсюджуються ці зміни? Чи лише під час встановленого вже карантину, викликаного гострою респіраторною хворобою COVID-19?

По-друге: «межі безмежні», тобто, зважаючи на тривалість дії карантину, викликаного гострою респіраторною хворобою COVID-19, постійна його пролонгація та взагалі «невизначеність» у строках та прогнозах щодо подолання цієї хвороби, відсутність узагальнюючого переліку товарів, враховуючи поточну та перспективну забезпеченість такими товарами закладів охорони здоров’я, щодо яких існує потреба саме в оперативній закупівлі без дотримання встановлених Законом процедур, адже, за цим законом перелік таких лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на наведене, мабуть слід очікувати прийняття Кабінетом Міністрів України нових нормативних актів, чи унормування вже існуючого  акту - постанови № 255 від 20.03.2020. 

А якщо виникає питання, як діяти замовнику, якщо оголошено про закупівлю до відповідних законодавчих змін, тобто до 24.07.2021, то у цьому випадку, якщо звернутися до норм Основного Закону, зокрема, до абзацу 1 статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а тому у цьому випадку треба керуватися редакцією Закону на момент оголошення звіту про договір про закупівлю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.