Велика Палата висловила позицію стосовно прийому судом позову в електронному вигляді

16:20, 30 июля 2021
У своїй постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, чи можна подавати документи до КАС ВС в електронному вигляді та як правильно їх подавати.
Велика Палата висловила позицію стосовно прийому судом позову в електронному вигляді

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 8 липня 2021 року (справа № 9901/75/21) висловилася стосовно подання процесуальних документів до суду в електронному вигляді, але не через «Електронний кабінет».

Так, у березні 2021 року позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (КАС ВС) як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив скасувати рішення ВРП від 26 лютого 2021 року.

КАС ВС ухвалою від 17 березня позовну заяву повернув позивачеві на підставі п. 3 ч. 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ).

Судове рішення мотивовано тим, що формування позовної заяви у підсистемі «Електронний суд» не здійснено, а докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на цей позов, з використанням підсистеми «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду з позовною заявою.

Не погодившись, особа подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що оскаржувана ухвала суперечить положенням ч. 6 і 8 статті 18 КАСУ.

Скаржник зауважив, що він не зареєстрував офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі – ЄСІТС). Проте на підставі частини сьомої статті 44 КАСУ він подає процесуальні документи як виняток не через ЄСІТС, а засобом інтернету. Позовну заяву підписано кваліфікованим електронним підписом, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг – Акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк».

На думку скаржника, суд першої інстанції не провів належну перевірку поданого ним засобами інтернету електронного документа (позовної заяви), підписаного відповідно до статті 18 Закону від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Крім того, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, не містить жодних застережень та обмежень щодо прийому електронних документів з інтернету.

На переконання скаржника, суд першої інстанції протиправно обмежує позивача у використанні електронних довірчих послуг у судочинстві, чим також обмежує йому доступ до правосуддя.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Як зазначає ВП ВС, за нормами частин 7, 8 статті 44 КАСУ документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За правилами абзацу другого ч. 8 статті 18 КАСУ особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Водночас відповідно до абзацу другого підпункту 15.16 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України ЄСІТС починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

У газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, у якому відповідно до рішення ВРП від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення із судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України».

При цьому відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 абзацу першого розділу VII «Перехідні положення» КАСУ до дня початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис», який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 7 листопада 2018 року на підставі Закону № 2155-VIII.

Таким чином, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом № 2155-VIII.

Як передбачено в частині другій статті 17 цього Закону, електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, у яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 18 Закону № 2155-VIII кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

На підставі наказу ДСА від 26 квітня 2019 року № 429 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628» з 2 травня 2019 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд», під час якої Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення у відповідній редакції.

Наказом ДСА від 1 червня 2020 року № 247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» з 1 червня 2020 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (як пілотному суді) запроваджено дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд», під час якої Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення у відповідній редакції, у частині функціонування цих підсистем.

З дня видання цього наказу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, наказ ДСА від 26 квітня 2019 року № 429 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628».

Отже, надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), від 3 червня 2021 року у справі № 9901/82/21 (провадження № 11-143заі21) та від 1 липня 2021 року у справі № 9901/76/21 (провадження № 11-137заі21).

Суд першої інстанції установив, що формування позовної заяви у підсистемі «Електронний суд» не здійснено, а докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на цей позов, із використанням підсистеми «Електронний суд» відсутні.

З огляду на викладене, вважає ВП ВС, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що спосіб звернення позивача до Верховного Суду з позовною заявою не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Відповідно до пункту 3 ч. 4 статті 169 КАСУ позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції про те, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду судом і підлягає поверненню особі, яка її подала.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Пленум Верховного Суда обсуждает конституционность Этического совета по проверке ВСП, ОНЛАЙН
Пленум Верховного Суда обсуждает конституционность Этического совета по проверке ВСП, ОНЛАЙН
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Валентина Луганська
    Валентина Луганська
    суддя Луганського апеляційного суду
  • Леся Федорак
    Леся Федорак
    суддя Вищого антикорупційного суду
  • Зоя Плеханова
    Зоя Плеханова
    суддя Закарпатського окружного адміністративного суду
загрузка...