Верховній Раді пропонують розширити підвідомчість господарських судів: за рахунок чого це відбудеться

13:16, 13 августа 2021
Депутати пропонують суспільству нові форми господарювання у сфері водокористування, внаслідок чого виникнуть нові судові спори.
Верховній Раді пропонують розширити підвідомчість господарських судів: за рахунок чого це відбудеться
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Комітет з питань аграрної та земельної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель (№ 5202).

Відповідне рішення було ухвалено 12 серпня, під час засідання Комітету, що відбулося в режимі відеоконференції.

Верховна Рада України направила зазначений законопроект до Комітету для підготовки на повторне перше читання 15 липня. Законопроект готують до повторного першого читання, оскільки первісний варіант не сподобався сесійній залі. Тож його відправляли на доопрацювання.

Однією із новацій законопроекту, виходячи із тексту, який розміщений на сайті Верховної Ради, є доповнення статті 20 Господарського процесуального кодексу України пунктом 18, згідно з яким господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

18) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка включена до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання та виконання організацією водокористувачів договорів, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також спори щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах щодо умов забору, доставки води та її відведення між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами.

Необхідність у цьому з’явилася внаслідок низки новацій, які закладені в законопроекті.

 Ключові новації передбачають таке.

 1) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про меліоративну мережу, її окремі складові та земельні ділянки (масиви земель), меліорацію на яких мережа може забезпечувати;

 2) включення до реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про права на меліоративну мережу та її окремі складові;

 3) створення організацій водокористувачів, засновниками та членами яких можуть бути виключно власники земельних ділянок с/г призначення, які не передані в користування, та користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

 4) зміну порядку будівництва меліоративних мереж;

 5) трубопроводи внутрішньогосподарських меліоративних систем виключаються із переліку об'єктів будівництва, що дасть можливість не проходити процедуру оформлення документів на будівництво при прокладенні (заміні) трубопроводу, через який вода надходить до поливальної техніки;

 6) реконструкція та капітальний ремонт об’єктів інженерної інфраструктури діючих меліоративних систем звільняється від обов'язкового проведення оцінки впливу на довкілля;

 7) пропонується дозволити приватизацію насосних станцій, які не використовуються протягом не менш ніж десяти років.

На первісну редакцію законопроекту звертало  увагу Головне науково-експертне управління, яке зазначило, що внаслідок змін до законодавства канали на зрошувальних і осушувальних системах не визнаватимуться водними об’єктами, на які поширюється дія Водного кодексу України. На думку ГНЕК, таке виключення вказаних каналів із числа водних об’єктів одразу створює прогалину у регулюванні відносин щодо них. Наприклад, щодо каналів на зрошувальних і осушувальних системах: перестають діяти приписи глави 20 ВК України «Охорона вод від забруднення, засмічення та вичерпання»; унеможливлюється притягнення до відповідальності винних осіб за правопорушення, визначені у ст. 100 ВК України тощо.

ГНЕУ також нагадувало, що хоч ознаки меліоративної мережі подібні до ознак об’єктів, визначених у ч. 4 ст. 5 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», меліоративна мережа або складові її частини не можуть бути зареєстровані в Державному реєстрі прав з тих же самих підстав, що й вказані об’єкти.

Згідно з вказаною частиною, не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі або складовою частиною речі, зокрема, на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.

Були питання у ГНЕУ і до приватизації, оскільки воно не вбачає необхідності у включенні вказаного положення до цього Закону.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що  НАЗК надало висновок на законопроект про розгляд судами справ без участі особи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон о мобилизации: последствия для военнообязанных, что будет с отсрочкой
Telegram канал Sud.ua
Закон о мобилизации: последствия для военнообязанных, что будет с отсрочкой
Сегодня день рождения празднуют
  • Володимир Келеберда
    Володимир Келеберда
    заступник голови Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Анна Кузьменко
    Анна Кузьменко
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Андрій Місінкевич
    Андрій Місінкевич
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
  • Світлана Чудних
    Світлана Чудних
    суддя Харківського окружного адміністративного суду
  • Олександр Журавльов
    Олександр Журавльов
    суддя Одеського апеляційного суду