Що є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування: стягнення шкоди через ДТП

11:56, 24 сентября 2021
Непред'явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду, є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди.
Що є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування: стягнення шкоди через ДТП
Джерело фото: bankruptcy-ua.com
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Непред’явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду, є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди. За загальним правилом, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідно до Закону, є страховик у межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі. У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди як співвідповідач має залучатися до участі у справі завдавач шкоди.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі  № 199/4778/18.

Обставини справи

З матеріалів справи, відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Д» про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовну заяву мотивовано тим, що у 2015 році сталася ДТП за участю автомобіля під керуванням чоловіка, який працює водієм у ТОВ «Д», та автомобіля під керуванням особи_3, власником якого за довіреністю на розпорядження автомобілем є позивач.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська чоловіка визнано винним у вчиненні указаної ДТП. Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, розмір матеріального збитку власника автомобіля складає 64 402,23 грн.

У результаті ДПТ автомобіль, яким керував особа_3, отримав механічні пошкодження. З огляду на викладене позивач просив суд стягнути з ТОВ «Д» на свою користь 64 402,23 грн.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено.

Висновок Верховного Суду

Відповідно до підпунктів 37.1.1, 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закону № 1961-ІV) підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України № 1961-ІV строк є присічним і поновленню не підлягає.

Також ВС підкреслив, що статтею 1194 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

ВС нагадав, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19).

Непред'явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди. За загальним правилом, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є страховик у межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі. У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди як співвідповідач має залучатися до участі у справі завдавач шкоди.

Зазначене спростовує посилання апеляційного суду, висловлене на підтримку мотивів суду першої інстанції, щодо задоволення позову та правовий висновок, який міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, та полягає у тому, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, навіть якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована.

Верховний Суд скасував рішення суду першої та апеляційної інстанції та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що  ВС роз’яснив, з ким можна укладати договір про повну матеріальну відповідальність.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

 

 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду