Хто відповідальний за шкоду, завдану затопленням квартир з причини неналежного стану даху будинку: позиція ВС

Відповідальність за завдану майнову шкоду внаслідок затоплення квартир з причини неналежного стану даху будинку несе особа, яка є балансоутримувачем житлового будинку та виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом трьох осіб до житлово-експлуатаційного об’єднання Житлово-будівельний кооператив  (ЖЕО ЖБК) про захист прав споживачів, стягнення збитків та зобов’язання вчинити певні дії.

Обставини справи

У січні 2016 року позивачі звернулись до ЖЕО ЖБК  із позовом про захист прав споживачів, стягнення збитків та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивачі є власниками квартир, які розташовані на 5-му поверсі. У лютому 2015 року, в період різкого потепління, сталося масове танення снігу у зв`язку із зливовими опадами. В поєднанні з аварійним станом покрівлі над зазначеними квартирами та над під`їздом № 1 житлового будинку потік дах. Внаслідок чого порушені санітарно-гігієнічні норми житлових приміщень квартир № 17, 18, 20, оскільки у приміщеннях квартир підвищена вологість, запах гнилі, на стінах пліснява та грибок; порушена пожежна безпека для мешканців вказаних квартир, оскільки вода потрапляє до внутрішньостінної електропроводки; завдано матеріальної шкоди оселям позивачів, оскільки пошкоджено оздоблення стін та стелі в квартирах. Все це унеможливило проживання мешканців квартир в антисанітарних умовах.

1 жовтня 2003 року між ЖЕО ЖБК, виконавцем за договором, та Житлово-будівельним кооперативом було укладено договір № 20 про обслуговування будинків і прибудинкової території. Позивачі неодноразово зверталися з заявами про проведення заміни покрівлі над їх квартирами. Але відповіді від ЖЕО ЖБК на зазначені заяви не отримували. Позивачі вважають, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по наданню послуг по технічному обслуговуванню житлового будинку ЖЕО ЖБК порушує вимоги діючого законодавства, чим порушує права позивачів, як споживачів житлово-комунальних послуг.

З урахуванням уточнених позовних вимог просили:

зобов`язати ЖЕО ЖБК провести ремонт покрівлі;

стягнути з ЖЕО ЖБК збитки, завдані в результаті залиття квартир. 

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою  Херсонського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, позов про захист прав споживачів, стягнення збитків та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.

Зобов`язано ЖЕО ЖБК провести ремонт покрівлі.

Стягнено з ЖЕО ЖБК певні збитки. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що відповідальність за завдану позивачам майнову шкоду внаслідок залиття їх квартир з причини неналежного стану даху будинку несе ЖЕО ЖБК, оскільки є балансоутримувачем житлового будинку та виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, та зобов`язано утримувати в належному технічному стані указаний житловий будинок і проводити його поточний ремонт.

Розмір спричиненої позивачам шкоди було встановлено за результатами експертизи, який не було спростовано відповідачем.

У грудні 2019 року ЖЕО ЖБК подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 вересня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року в частині задоволених позовних вимог, прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.  

Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке. Суд вказав, що аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов’язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов’язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом – шкодою; вина особи, яка завдала шкоди. За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.

Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій щодо наявності вини відповідача у залитті квартир, зазначивши, що відповідальність за завдану позивачам майнову шкоду внаслідок залиття квартир позивачів з причини неналежного стану даху будинку несе відповідач, оскільки є балансоутримувачем житлового будинку та виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, його зобов’язано утримувати в належному технічному стані житловий будинок і проводити його поточний ремонт. Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд – власник або юридична особа, яка за договором із власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Технічне обслуговування житлових будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Суд вказав, що контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків (абзаци третій, четвертий пункту 2 цих Правил).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.