Які дії слід кваліфікувати як розбій: позиція ВС

08:34, 5 октября 2021
Обвинувачений, погрожуючи неповнолітньому кишеньковим ножем, відібрав у потерпілого телефон.
Які дії слід кваліфікувати як розбій: позиція ВС
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Якщо обвинувачений заволодів майном потерпілого, погрожуючи йому кишеньковим ножем, який потерпілий сприймав як холодну зброю, з використанням якої йому могли б бути спричинені тілесні ушкодження, то вказані дії слід кваліфікувати як розбій (ст. 187 КК). До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши у порядку письмового провадження справу № 331/706/19.

Обставини справи

5 січня 2019 року він, перебуваючи в салоні маршрутного таксі у Запоріжжі, побачив раніше незнайомого неповнолітнього, який стояв у проході вищезазначеного транспортного засобу, після чого підійшов до нього збоку та почав розмову.

Далі чоловік з корисливих мотивів, тримаючи в руці ніж, який згідно з висновком експерта є кишеньковим ножем - предметом господарчо-побутового призначення, підніс його до лівого боку тулуба потерпілого та, погрожуючи його застосуванням, наказав останньому віддати йому мобільний телефон. Потерпілий відав телефон вартістю 4699 грн.

Після чого обвинувачений вийшов із салону маршрутного таксі та зник з місця вчинення злочину.

За вироком Жовтневого районного суду Запоріжжя 12 листопада 2019 року особу засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. Вирішено питання щодо арешту, накладеного на гроші та речі.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 17 вересня 2020 року вирок суду першої інстанції залишив без змін.

У касаційній скарзі захисник просив судові рішення скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку захисника, мобільним телефоном обвинувачений заволодів непомітно для потерпілого, не застосовуючи при цьому насильство чи погрозу застосування ножа, а тому дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК (Крадіжка). Вважав, що суди попередніх інстанцій, не допитавши свідка, допустили неповноту судового розгляду. Зазначав, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги того, що обвинувачений не володіє державною мовою та під час досудового розслідування останньому не було забезпечено перекладача.

Верховний Суд залишив вирок Жовтневого районного суду Запоріжжя від 12 листопада 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року без зміни.

Суд вказав, що погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів, які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погроз (зіпсована зброя, макет зброї тощо), але потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров`я. Така погроза може стосуватись як потерпілого, так і його близьких родичів та завжди містить у собі вимогу майнового характеру щодо передачі майна в майбутньому.

Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що дії обвинуваченого, який у салоні маршрутного автобуса перегородив вихід потерпілому, приставив до лівого боку потерпілого предмет, схожий на ніж, який потерпілий сприйняв як ніж, і під погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров`я, заволодів мобільним телефоном потерпілого, містять ознаки нападу на особу з метою заволодіння чужим майном й утворюють склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 187 КК, з чим погоджується і колегія суддів. Підстави для перекваліфікації дій відсутні.

Твердження захисника про те, що суди попередніх інстанцій не допитали як свідка сусіда, чим допустили неповноту судового розгляду, також перевірялися судами першої та апеляційної інстанцій та визнані безпідставними.

З матеріалів кримінального провадження колегія суддів убачає, що ні на досудовому слідстві, ні в судах першої та апеляційної інстанцій сторона захисту не заявляла клопотання про те, що чоловік потребує перекладача. Обвинувачений відповідав на всі питання суду, із чого можна зробити висновок, що він їх розумів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Руслан Гринчук
    Руслан Гринчук
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Надія Губенко
    Надія Губенко
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді