Верховний Суд вказав, що будівництво є сферою підвищеної відповідальності

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства до Управління ДАБК про визнання протиправними дій, скасування постанови, визнання нечинним та скасування припису.

Суть цієї справи полягає у тому, що за результатами проведеної позапланової перевірки на об`єкті з реконструкції будівлі під багатоквартирний житловий будинок з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, генеральним підрядником якого є позивач, було виявлено відхилення об’єкта будівництва від проектної документації, зокрема – будівництво дев’ятиповерхового житлового будинку замість запроектованого семиповерхового. У зв’язку з цим, відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу та припис про усунення порушень містобудівного законодавства.

Не погоджуючись з результатами проведеної перевірки, товариство звернулося до суду з адміністративним позовом, який мотивовано, головним чином, тим, що у проект будівництва були внесені зміни, які затверджені у встановленому порядку. Відповідно до корегованого проекту будівництва передбачено будівництво дев’ятиповерхового житлового будинку.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що процедуру проведення позапланової перевірки дотримано, що свідчить про правомірність прийнятих за її результатом припису та постанови.

Постановою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу товариства задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позову, зокрема: скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно позивача; скасовано припис, виданий товариству щодо усунення порушень у сфері містобудівної діяльності.

Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що проектна документація стосовно реконструкції будівлі під багатоквартирний житловий будинок з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури затверджена відповідно до вимог статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» наказом директора замовника будівництва, тому в діях товариства відсутні будь-які ознаки порушення вимог частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» при будівництві дев`яти поверхів та відсутні підстави для притягнення до відповідальності за пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що несвоєчасне подання замовником інформації про коригування проектної документації може бути підставою для притягнення саме замовника будівництва до відповідальності згідно з пунктом 7 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Проте Верховний Суд не погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції та підтримав суд першої інстанції, касаційну скаргу Управління ДАБК задовольнив, постанову суду апеляційної скасував, а рішення суду першої інстанції залишив у силі.

Ухвалюючи таке рішення, колегія суддів виходила з положень статей 1, 7, частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також пункту 15.4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16 травня 2011 року № 45.

На підставі аналізу зазначених правових норм Верховний Суд дійшов висновку про те, що будівництво об`єктів архітектури здійснюється відповідно до затвердженої замовником будівництва у встановленому порядку проектної документації. Такий проект розробляється відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та не підлягає погодженню з державними органами або органами місцевого самоврядування. У разі, якщо об`єкт будівництва належить за класом наслідків до об`єктів із середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками, то розроблений проект підлягає обов`язковій експертизі. До проекта будівництва можуть бути внесені зміни у встановленому порядку лише за згодою замовника будівництва та за погодженням з розробником первинної проектної документації.

Оскільки судами у цій справі встановлено, що до проектної документації були внесені зміни, які затверджені у встановленому порядку, проте корегована проектна документація не була своєчасно подана до органів ДАБК, а також не була пред`явлена позивачем під час проведення перевірки, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що Управління ДАБК, зазначаючи в акті перевірки про відхилення об`єкта будівництва від затвердженої проектної документації, діяло правомірно, оскільки на момент проведення перевірки позивач, представник якого був присутній під час проведення такої перевірки, не пред`явив кореговану проектну документацію, затверджену у встановленому порядку. Крім того, акт перевірки був підписаний уповноваженою особою товариства без зауважень.

Колегія суддів також взяла до уваги конституційні положення, відповідно до яких: власність зобов`язує та не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (частина третя статті 13 Конституції України); використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства (частина сьома статті 41 Конституції України).

Значення цих конституційних положень у сфері будівництва полягає в обов`язку суб`єктів містобудівної діяльності під час здійснення підготовчих та будівельних робіт неухильно дотримуватися вимог, зокрема, законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та «Про благоустрій населених пунктів», а також вимог державних будівельних норм та стандартів, містобудівної документації на місцевому рівні.

На цій підставі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого будівництво є сферою підвищеної відповідальності, оскільки до такого виду діяльності висуваються більш суворі вимоги, позаяк суб`єкти містобудівної діяльності повинні чітко дотримуватися встановлених правил та вимог до розроблення, затвердження та проведення експертизи проектної документації, бути готовими надати всі необхідні документи на правомірну вимогу суб`єкта владних повноважень; відповідальність за порушення встановленого порядку корегування проектної документації та її подання до органів ДАБІ України покладається на суб`єктів містобудівної діяльності.

Постанова Верховного Суду від 17 серпня 2021 року у справі № 420/5/20 (адміністративне провадження № К/9901/2471/21).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube «Право ТВ», щоб бути в курсі найважливіших подій.