ВС висловився щодо експлуатації об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію

«Експлуатація не прийнятого в експлуатацію об’єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов’язку  із введення в експлуатацію закінченого будівництва об’єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення, насамперед, полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об`єкта містобудування з початку його використання.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду  у справі № 520/8065/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що Приватне акціонерне товариства «Л» звернулося до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, у якому, зокрема, просило визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено.

Зазначимо, що судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради була проведена позапланова перевірка на об`єкті, «який належить Приватному акціонерному товариству «Л». За результатами позапланової перевірки складений Акт та видано Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У приписі зазначено, що позивачем «самочинно реконструйовано нежитлову будівлю літ. «3-2» шляхом будівництва одноповерхової прибудови (без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що є порушенням: п.1 ч.1 ст.34, ч.1, 2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 п.5, п.13 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок №466), ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

На підставі цього відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що в Приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідач посилається на порушення позивачем норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 12 березня  2011 року та Порядку № 466, який набрав чинності 13 травня 2011 року, тобто на Закон та нормативний акт, які набули чинності після завершення позивачем реконструкції приміщення у 2003 році. Оскільки припис від 6 лютого 2019 року визнано протиправним та скасовано, тому прийняті за невиконання цього припису наступний припис від 23 квітня 2019 року та постанови від 06 травня 2019 року, від 23 липня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності також визнаються протиправними та скасовуються.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, Верховний Суд підкреслив, що в контексті хронології правового регулювання спірних відносин поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об`єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов`язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення, насамперед, полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об`єкта містобудування з початку його використання.

Як зазначалось, відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

ВС зазначив: з аналізу викладеного можна зробити висновок, що обов`язок введення об`єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена визначена відповідальність.

Також ВС наголосив, що, застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, слід врахувати, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що в ході перевірки позивачем було надано договір підряду від 1 вересня 2003 року, з п. 1 та п. 5 якого вбачається, що роботи з реконструкції приміщення (прибудови орієнтовною площею 25 кв.м) здійснювались в період з 8 вересня 2003 року по 01 грудня 2003 року.

З урахуванням встановлених обставин, суди попередніх інстанцій зробили законний та обґрунтований висновок про те, що в Приписі від 6 лютого 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідач посилається на порушення позивачем норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, який набрав чинності 13 травня 2011 року, тобто на Закон та нормативний акт, які набули чинності після завершення позивачем реконструкції приміщення у 2003 році.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд  залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про підстави початку досудового розслідування: ВС вказав на важливий аспект.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.