Чи є наявність технічних помилок у заповіті підставою для визнання його недійсним: позиція ВС

Наявність технічних помилок (описок) у заповіті не свідчить про порушення його форми та/або порядку посвідчення, а тому не є підставою для визнання заповіту недійсним, якщо волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку письмового провадження справу № 397/1396/19 за позовом особи до Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області та двох осіб, про визнання заповіту недійсним.

Обставини справи

У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Вищеверещаківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області та двох осіб, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати недійсним заповіт, складений на користь двох осіб, посвідчений секретарем Вищеверещаківської сільської ради 27 квітня 2017 року, зареєстрований в реєстрі у зв`язку з його нікчемністю.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що після тривалої хвороби померла його матір, 14 грудня 2015 року вона склала на його ім`я заповіт, яким заповіла йому все своє майно.

Вказував, що після смерті матері дізнався про існування нового заповіту, посвідченого секретарем Вищеверещаківської сільської ради 27 квітня 2017 року, яким все своє майно заповіла своїм онукам - його дітям від першого шлюбу. Вважав, що цим заповітом порушено його права та інтереси як єдиного спадкоємця за законом, а заповіт складено під тиском з використанням хворобливого фізичного стану його матері.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено обставин відсутності волевиявлення заповідача щодо складення заповіту на користь відповідачів, справжність підпису заповідача не спростовано, а тому відсутні підстави для визнання оспорюваного заповіту недійсним.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 7 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції правильно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а висновки районного суду підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

У касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, чоловік просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд звернув увагу на таке. У статті 1257 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним та зазначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, правильно встановили, що заповіт відповідає вимогам закону щодо його форми та порядку укладення, особу заповідача встановлено за паспортом із зазначенням у заповіті реєстраційного номера облікової картки платника податків, підписаний особисто заповідачем, зазначено місце складення заповіту, вказано дату й місце його посвідчення, посвідчений уповноваженою на те особою, яка перевірила дієздатність заповідача і з’ясувала її дійсну волю щодо розпорядження майном. Крім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що технічні помилки (описки) у заповіті не впливають на його дійсність, не свідчать про порушення його форми та порядку посвідчення. Помилки (описки) не є тими порушеннями, які впливають на форму та посвідчення заповіту, що було б підставою для визнання заповіту недійсним. Постановою Верховного Суду рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 січня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 7 травня 2020 року залишено без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.