Хто буде встановлювати порядок ідентифікації користувачів мобільного зв’язку: законопроект жорстко розкритикували

12:49, 23 октября 2021
Нова структура буде ідентифікувати користувачів мобільного зв’язку та відловлювати власників незаконного радіообладнання.
Хто буде встановлювати порядок ідентифікації користувачів мобільного зв’язку: законопроект жорстко розкритикували

Верховна Рада 21.10.2021 в першому читанні ухвалила законопроект № 6055 від 14.09.2021 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку».

Законопроектом утворюється Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (регуляторний орган), яка має стати правонаступником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, стане постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України, є підзвітним Президентові України та Верховній Раді України.

До повноважень Комісії буде віднесена організація та забезпечення здійснення заходів щодо ідентифікації кінцевого користувача у постачальника електронних комунікаційних послуг (стаття 4 законопроекту).

Для цього регуляторний орган повинен буде розробити та затвердити порядок ідентифікації кінцевого користувача у постачальника електронних комунікаційних послуг (стаття 18 законопроекту).

Гумору не зрозуміло ГНЕУ, яке зазначило у висновку, що пропозиція віднести до повноважень регуляторного органу організацію та забезпечення здійснення заходів щодо ідентифікації кінцевого користувача у постачальника електронних комунікаційних послуг (пп. 13.6 п. 13 ч. 4 ст. 4) та розроблення відповідного порядку (п. 3 ч. 1 ст. 18) потребує додаткового обґрунтування.

По-перше, незрозуміло, що саме мається на увазі під «ідентифікацією користувача».

По-друге, заходи з такої ідентифікації, вочевидь, потребуватимуть доступу до інформації про споживача, факти надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі до даних, що обробляються з метою передачі такої інформації в електронних комунікаційних мережах. Проте, згідно із положеннями ч. 1 ст. 121 Закону України «Про електронні комунікації», такі заходи мають здійснюватися виключно на підставі рішення суду, слідчого судді у випадках та порядку, передбачених законом.

Не знайшов підтримку ГНЕУ і п. 16 ч. 4 ст. 4 проекту, згідно з яким до повноважень регуляторного органу віднесено «проведення в межах компетенції спільних з підрозділами поліції заходів з метою встановлення та притягнення до відповідальності власників незаконно діючого радіообладнання/випромінювальних пристроїв, що створюють радіозавади, у порядку взаємодії, який затверджується спільними нормативно-правовими актами».

Справа у тому, що приписи зазначеного Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» не містять положень щодо спільного прийняття нормативно-правових актів центральними органами виконавчої влади.

Не сподобалося Головному управлінню і наділення регулятора спеціальним статусом, з приводу чого ГНЕУ нагадало, що у сучасній доктрині конституційного та адміністративного права під державними органами, які мають спеціальний статус, розуміються органи, створення яких прямо (або опосередковано) передбачено в Конституції України, й які формально не віднесені до жодної з «гілок» єдиної державної влади. Правові передумови створення таких державних органів містить, насамперед, Конституція України (ст. 85), за змістом якої до таких державних органів можна, зокрема, віднести: Національний банк України, Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, Службу безпеки України, Центральну виборчу комісію. У сфері виконавчої влади до таких органів належать: Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України та Державний комітет телебачення і радіомовлення України, створення яких також передбачено Конституцією України. При цьому, Конституція України, як відомо, не передбачає існування в державному механізмі (апараті) інших державних органів із спеціальним статусом, у тому числі, у сфері виконавчої влади. У зв’язку з цим не може бути позитивно оцінена пропозиція доповнити регуляторним органом склад центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, визначений у ст. 24 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (пп. 8 п. 2 розділу ІІІ проекту Закону).

Не залишився в стороні і Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу, який назвав положення законопроекту такими, що не повною мірою узгоджуЮться з частиною другою статті 3 Директиви 2002/21/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року про єдину нормативно-правову базу для електронних комунікаційних мереж та послуг.

Вищезазначеною Директивою передбачено, що Держави-члени гарантують незалежність національних регулятивних органів шляхом забезпечення, що вони юридично відмінні та функціонально незалежні від всіх організацій, які забезпечують електронні комунікаційні мережі, обладнання або послуги. Держави-члени, які тримають у власності або контролюють підприємства, що забезпечують електронні комунікаційні мережі та/або послуги, забезпечують ефективне структурне відмежовування регулятивних функцій від діяльності, пов’язаної з власністю або контролем.

Стурбованість Комітету щодо дотримання принципу незалежності регулятора викликає ініціатива авторів проекту щодо надання права Експертній раді з питань цифровізації при Президентові України та Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку достроково припиняти повноваження членів регуляторного органу шляхом надання незадовільного висновку про роботу регуляторного органу.

До речі, практично про те ж саме говорить у своєму висновку і ГНЕУ стосовно контрольних функцій парламентських комітетів. ГНЕУ зазначає, що чинні конституційні положення не передбачають повноважень парламенту щодо безпосередньої координації та контролю за діяльністю регуляторного органу у сфері поштового зв’язку, про які йдеться у проекті. 

Діяльність парламентських комітетів є похідними від повноважень парламенту і не можуть бути більшими за обсягом від повноважень самого парламенту.

Раніше розповідалося, що відбувається навколо законопроекту про столицю та який меседж посилає парламенту Віталій Кличко.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Верховный Суд собрался на Пленум, ПРЯМОЙ ЭФИР
Верховный Суд собрался на Пленум, ПРЯМОЙ ЭФИР
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Радуцький
    Михайло Радуцький
    голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування
  • Тетяна Варфоломеєва
    Тетяна Варфоломеєва
    ректор Академії адвокатури України
  • Анатолій Бідонько
    Анатолій Бідонько
    суддя Харківського окружного адміністративного суду
  • Олександр Прасов
    Олександр Прасов
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду
  • Михайло Цуркан
    Михайло Цуркан
    член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
загрузка...