Чи вплине закон про правотворчість на функціонування «турбо-режиму» коаліції

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук пропонує прийняти законопроект № 5707 «Про правотворчу діяльність» від 23.06.21 року задля унормування правотворчої діяльності різних державних органів. Законотворча діяльність є частиною більш широкого поняття – правотворчої діяльності. І бажання упорядкувати саме правотворчу діяльність, регламентуючи її окремим законом із визначеними правилами, сталими нормами є зрозумілим. Унормування є нормальним процесом систематизації певних знань з метою їх контролю та упорядкування.

Та чи виконує саме функцію унормування та упорядкування даний закон? Розглядаючи цілі та мету даного закону, варто зазначити, що метою законодавець бачить саме врегулювання суспільних відносин у сфері правотворчої діяльності в Україні, зокрема, діяльності та регулювання відносин, пов’язаних із її плануванням, розробкою, прийняттям (виданням), застосуванням нормативно-правових актів та правовим моніторингом.  

Законопроектом визначається поняття законодавства як ієрархічної системи нормативно-правових актів та міжнародних договорів України. Визначено види нормативно-правових актів та розкрито зміст понять «закон», «кодекс», «підзаконний нормативно-правовий акт», «модельний нормативно-правовий акт», «програмний правовий акт», «основний та похідний нормативно-правовий акт». Визначається юридична сила нормативно-правових актів як їх властивість, що визначає ієрархічну підпорядкованість та співвідношення обов’язковості між ними. Встановлюється ієрархія нормативно-правових-актів у системі законодавстві України.

Новелою законопроекту України «Про правотворчу діяльність» визначено правові засади планування правотворчої діяльності, а також можливість випробування управлінського рішення з метою отримання інформації стосовно сформульованої проблеми через інститут правового експерименту.

На думку законотворця, сильною стороною даного законопроекту є висока публічність, надана при обговоренні нормативно-правових актів цим законом. Вести мову про погодження та публічне обговорення законопроекту доцільно лише у випадках, коли суб’єктом законодавчої ініціативи виступає Кабінет Міністрів України, який у процесі розробки проекту може організовувати погодження проекту між різними органами та відомствами. У цьому контексті звертаємо увагу, що у ч. 7 ст. 91 Регламенту Верховної Ради України передбачено: «якщо законопроект, проект іншого акта вноситься за погодженням з відповідними органами виконавчої чи судової влади, до нього додається таке погодження». Отже, чинний Регламент Верховної Ради України не вимагає обов’язкового погодження законопроектів з відповідними органами.

На відміну від авторів законопроекту, Головне науково-експертне управління не вважає це перевагою, а навпаки наголошує на тому, що це призведе до затягування прийняття та реалізації нормативно-правових актів, також зростанню видатків на впровадження цього припису законопроекту.

Також варто зазначити, що автори законопроекту впевнені, що реалізація законопроекту не потягне за собою витрат з державного бюджету, але як показує і висновок ГНЕУ, і вцілому розуміння реалізації норм закону несе в собі певні видатки державного бюджету. Навіть аналіз та оцінювання ефективності застосування чинних нормативно-правових актів – правовий моніторинг, вимагає витрат, джерела яких не визначені в законопроекті.

Сам законодавець визначає, що правовий моніторинг здійснюється шляхом аналітичного узагальнення, проведення опитувань, узагальнення звернень, обміну інформацією між державними органами, аналізу судових рішень. Отже, такі дії вимагають прямих витрат з державного бюджету та й регіональних та місцевих бюджетів, до яких відносяться нормативно-правові акти.

ГНЕУ фіксує велику кількість зауважень до статей законопроекту, серед яких є суттєві зауваження, що потягнуть за собою порушення інших нормативно-правових актів. Цікаві зауваження щодо юридичного прогнозування, яке не містить ніяких юридичних наслідків для правотворчої діяльності.  Законопроект вводить поняття погодження проекту нормативно-правового акта з відповідними органами державної влади і потребує обов’язкового погодження із згаданими органами, але таке погодження може розглядатись як обмеження права суб’єкта законодавчої ініціативи вносити законопроекти на власний розсуд.  

Високим рівнем ризику наділені приписи законопроекту, що визначають можливість «нормативно-правових актів після їх прийняття (видання) та підписання, офіційно оприлюднюються шляхом опублікування в офіційних виданнях, а також на офіційних вебсайтах державних органів». Закони України чітко визначають, що оприлюднення нормативно-правових актів повинно обов’язково здійснюватися у друкованих виданнях, а поширення їх на електронних ресурсах є одночасно можливим, але аж ніяк не альтернативним, як передбачає законопроект. Дійсно, можуть бути високі ризики, пов’язані із технічним функціонуванням електронних ресурсів та збоями їх роботи внаслідок хакерських атак та можливості несанкціонованого втручання в їх роботу. Саме тому в законопроект рекомендовано внести зміни, що передбачають визначення єдиного варіанту оприлюднення нормативно-правових актів, а саме через офіційні друковані видання.

Також багато уточнень та доопрацювань вимагає прописаний у законопроекті Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів. На думку законодавця, це автоматизована система збирання, накопичення, обліку, реєстрації, підтримання у контрольному стані та зберігання нормативно-правових актів.  Так, облік, систематизація нормативно-правових актів та їх включення до даного реєстру повинна бути доопрацьованою, адже вказані строки для включення нормативно-правових актів порушують строки та процедури інших нормативно-правових актів.

У цілому проект закону «Про правотворчу діяльність», на думку ГНЕУ та інших експертів, повинен бути доопрацьований, внесені зміни, що виключають суперечності із діючими нормативно-правовими актами, а ризики мають бути усунуті задля убезпечення подальшої реалізації норм та приписів закону.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.