У який спосіб можна стягнути банківські вклади після початку процедури ліквідації банку: позиція ВС

Після початку процедури ліквідації банку розміщені на рахунках кошти у вигляді банківських вкладів не підлягають стягненню в інший спосіб, ніж це передбачено положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також ці кошти не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України, а тому відсутні підстави для стягнення зазначеної суми у порядку, встановленому статтею 1173 ЦК України. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку письмового провадження справу № 757/4166/19-ц за позовом особи до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Національного банку України (НБУ), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Всеукраїнський акціонерний банк», про захист прав споживачів фінансових послуг та стягнення коштів.

Обставини справи

Позов мотивований тим, що позивачем були розміщені депозитні вклади у ПАТ. Постановою Правління НБУ від 20 листопада 2014 року ПАТ віднесено до категорії неплатоспроможних. Такими діями банку не було дотримано законодавчо визначеної процедури, а саме строку для внесення проблемного банку до категорії неплатоспроможних та прийнято вказане рішення за 132 дні до спливу строку наданого чинним законодавством банку, віднесеному до категорії проблемних, для приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства.

20 листопада 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ, згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб йому виплачено 200 000,00 грн, а залишок невиплаченої суми вкладу станом на час звернення до суду складає 9 907 847,35 грн.

На думку позивача, втрата права власності на грошові кошти виникла у результаті порушення НБУ процедури віднесення банку до категорії неплатоспроможних та передчасне прийняття такого рішення, а також у результаті застосування органом державної влади та органом державного управління Закону, який суперечить Конституції України та позбавляє права власності позивача на вклад, тому саме на них покладається матеріальна відповідальність відшкодування позивачу суми вкладу. Суттєве звуження прав вкладників саме положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції від 22 вересня 2012 року № 4452-VI, яким при збереженні встановленої попереднім Законом черговості Фонд отримав новий статус і повноваження, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд стягнути з Держави України в особі Державної казначейської служби України та НБУ невиплачені грошові кошти в розмірі 9 907 847,35 грн.

Рішенням Печерського районного суду Києва від 16 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року, позов залишено без задоволення.

Суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та недоведеності вини відповідачів у заподіянні збитків позивачеві.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діями відповідачів йому завдано майнової шкоди, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог.

Верховний Суд залишив без змін рішення судів з огляду на таке. Віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а також відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку є заходами впливу в розумінні статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність». У частині четвертій статті 4 Закону України «Про Національний банк України» встановлено, що НБУ не відповідає за зобов’язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання. Запровадження тимчасової адміністрації у банку та початок процедури ліквідації унеможливлює виплату коштів за договором банківського вкладу в інший спосіб, аніж це передбачено положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відкликання НБУ банківської ліцензії ПАТ та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема виникнення спеціальної процедури пред’явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому задоволення вимог окремого кредитора, визнаних у межах ліквідаційної процедури банку, але заявлених до стягнення в іншому порядку, не допускається, оскільки це має наслідком порушення рівності прав вкладників банку та порушує принципи виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи зазначені норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх недоведеністю, оскільки позивач не підтвердив протиправної поведінки з боку Національного банку України, оскільки прийняті ним постанови про віднесення ПАТ до категорії проблемних, неплатоспроможних та про відкликання банківської ліцензії відповідають положенням закону, є чинними та скасовані не були. Розміщені позивачем на рахунках у ПАТ як банківські вклади кошти (у загальному розмірі неповернутих вкладів на суму 9 907 847,35 грн) не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України, тому відсутні підстави для стягнення цієї суми у порядку, встановленому статтею 1173 ЦК України, із відповідачів. При цьому суд установив, що вимоги позивача на суму 9 907 847,35 грн було включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ, тому позивач не втратив право на ці кошти. Процедура ліквідації банку триває. За таких обставин суди дійшли правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube «Право ТВ», щоб бути в курсі найважливіших подій.