Що вважається неналежним виконанням умов договору довічного утримання і є підставою для його розірвання: позиція ВС

08:40, 4 ноября 2021
Позивач просила суд достроково розірвати договір довічного утримання через невиконання істотних умов договору відповідачем.
Що вважається неналежним виконанням умов договору довічного утримання і є підставою для його розірвання: позиція ВС
Джерело фото: iStock
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Сам лише факт сплати набувачем грошових коштів щомісячно на утримання відчужувача майна не може вважатися належним виконанням умов договору довічного утримання і є підставою для його розірвання, якщо умовами такого договору передбачено як майнове утримання відчужувача, так і здійснення догляду за ним. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку письмового провадження справу № 645/3284/19 за позовом однієї особи до іншої про розірвання договору довічного утримання.

Обставини справи

У травні 2019 року позивач  звернулася з позовом про розірвання договору довічного утримання.

Позов мотивувала тим, що 11 грудня 2006 року сторони уклали договір довічного утримання, за яким позивачка передала у власність відповідача належну їй на праві власності трикімнатну квартиру. У свою чергу, відповідачка зобов`язалася довічно утримувати позивачку, надаючи їй необхідне харчування, одяг і забезпечуючи належний догляд та необхідну допомогу. Вартість харчування, одягу та необхідної допомоги сторони визначили в розмірі 400 грн щомісячно.

Позивачка вказувала, що подальше виконання відповідачкою умов договору є неможливим через її відсутність на території України. Зазначала, що відповідач погодилася з розірванням договору, надавши розписку від 9 червня 2018 року про те, що не заперечує проти розірвання договору довічного утримання в разі її неповернення з-за кордону до травня 2019 року.

З огляду на невиконання відповідачкою істотних умов правочину позивач просила суд достроково розірвати договір довічного утримання від 11 грудня 2006 року, укладений між сторонами.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 9 вересня 2019 року позов задоволено: розірвано договір довічного утримання від 11 грудня 2006 року.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач з червня 2018 року не проживає на території України, а тому не може здійснювати належний догляд за позивачем по справі, яка є людиною похилого віку та потребує сторонньої допомоги. Незважаючи на передбачені договором довічного утримання обов`язки відповідачки, догляд за позивачем здійснюють сторонні люди. З урахуванням викладеного, суд уважав, що лише сплата грошових коштів у розмірі 400 грн щомісячно не може вважатися належним виконанням умов договору довічного утримання, що є підставою для його розірвання в судовому порядку.

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу представника відповідачки задоволено, рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 9 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено обов`язок відповідачки довічно утримувати позивача, надаючи їй необхідне харчування, одяг і забезпечуючи за нею належний догляд та необхідну допомогу, а вартість такого утримання визначено сторонами в розмірі 400 грн щомісячно, які відповідачкою сплачуються належним чином. Суд апеляційної інстанції вважав, що сама по собі відсутність протягом певного часу на території України не свідчить про неналежне виконання нею умов договору щодо надання утримання у передбаченому договором розмірі.

Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції з огляду на таке. За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (стаття 744 ЦК України). Аналіз статті 744 ЦК України свідчить про те, що законодавець, передбачивши можливість визначення в договорі обов’язків як з утримання, так і догляду, розмежував указані поняття. Так, утримання характерне для зобов’язань майнового характеру, в той час як догляд може полягати в конкретних діях, турботі та опікуванні набувача над відчужувачем, враховуючи його похилий вік і потребу у сторонній допомозі. Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду за умови доведення відчужувачем факту порушення набувачем своїх обов’язків за договором довічного утримання (догляду), що може проявлятися у вигляді неповного чи неналежного забезпечення доглядом, допомогою, харчуванням відчужувача або у вигляді повного невиконання вказаних дій. У справі, що переглядалася, пред’являючи позов, позивач посилалася на те, що відповідач неспроможна забезпечити виконання взятих на себе зобов’язань за договором, до яких, зокрема, входить догляд за відчужувачем, оскільки перебуває за кордоном. Згідно з пунктом 5 договору відповідач зобов’язалася довічно утримувати позивача, надаючи їй необхідне харчування, одяг і забезпечуючи їй належний догляд та необхідну допомогу. У пункті 7 договору сторони визначили вартість харчування, одягу та необхідної допомоги в розмірі 400 грн щомісячно, які набувач зобов’язалася перераховувати відчужувачу шляхом поштового переказу або через банківські установи, або іншим зручним для сторін способом. Тобто сторони погодили, що майновій оцінці в 400 грн підлягає виключно вартість харчування, одягу та необхідної допомоги. Належний догляд за відчужувачем є окремим обов’язком набувача, що передбачений у пункті 5 договору. Установивши, що відповідач з червня 2018 року проживає за межами України та в порушення умов договору не здійснює догляду за позивачем, яка є особою похилого віку та потребує сторонньої допомоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання договору довічного утримання. Апеляційний суд помилково ототожнив поняття майнового утримання та догляду, не врахував невиконання набувачем обов’язків, передбачених договором довічного утримання, у зв’язку з чим скасував законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду