Огляд житла як місця події за згодою власника: ВС вказав на важливий аспект

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу №  459/1519/19, в якій досліджував питання визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що жінка, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в приміщенні коридору квартири за місцем свого проживання, під час побутового, словесного конфлікту, який переріс в бійку зі своїм батьком, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на вчинення вбивства, з метою позбавлення життя, поштовхом в груди збила з ніг останнього. Після чого схопила ніж, який знаходився в приміщенні квартири, та утримуючи його в лівій руці, завдала ним одного удару в область шиї потерпілого, заподіявши йому колото-різану рану в надключичній ділянці справа з пошкодженням правої підключичної артерії, яка призвела до гострої кровотечі та крововтрати і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, що призвело до смерті останнього на місці події. Після завдання ножового поранення пересвідчилась, що вчинила умисне вбивство, оскільки батько не виявляв ознак життя, та залишила місце події.

За вироком суду її засуджено до позбавлення волі на строк 8 років. Апеляційний суд частково задовольнив апеляційні скарги засудженої та потерпілої, змінив вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та призначив покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років. У решті вирок залишив без змін.

Розглядаючи справу, ВС зазначив, що доводи сторони захисту про те, що протокол огляду місця події є недопустимим доказом, оскільки судом було відмовлено у задоволенні клопотання про узаконення проведеного огляду, були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, які визнані ним необґрунтованими виходячи з нижченаведеного.

Так, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що у даному випадку слідчим було проведено саме огляд місця події, яке розташовано за місцем проживання засудженої та потерпілого, на що було отримано письмову згоду власника житла, це було зумовлено необхідністю проведення даної слідчої дії без затримки та зволікань, а також з метою збереження слідів кримінального правопорушення. А ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні клопотання про узаконення проведеного огляду з тих підстав, що його було проведено у визначений законом спосіб за безпосередньою згодою власника житла (відповідно до вимог ч. 1 ст. 233 КПК), що було встановлено судом, та за відсутності у положеннях кримінального процесуального закону вимоги про узаконення такої слідчої дії, як огляд місця події.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає порушень закону при проведенні даної слідчої дії, тому слід погодитися із висновком суду апеляційної інстанції про те, що вищезазначений доказ є допустимим.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив, що є офіційним документом.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.