Чи потрібно буде платити за користування електронною реєстровою інформацією

Верховна Рада прийняла Закон про публічні електронні реєстри у четвер, 18-го листопада (законопроект № 2110).

Закон передбачає, що органи виконавчої влади зможуть обмінюватися даними між тими реєстрами, володільцями яких вони є. Це спростить взаємодію між ними, а також між громадянином та виконавчою владою.

Хто має право користуватися реєстровою інформацією

Частиною 1 статті 36 законопроекту про електронні реєстри зазначено, що користування реєстровою інформацією здійснюється у порядку загального доступу, спеціального доступу та електронної інформаційної взаємодії між реєстрами.

Згідно з частиною 2 статті 36 проекту Закону, держава гарантує загальний безоплатний, необмежений у часі та неавторизований доступ у формі самостійного перегляду, копіювання і збереження.

Це буде робитися за допомогою загальнопоширених програмно-апаратних (у тому числі, мобільних) засобів до базових наборів реєстрових даних необмеженому колу осіб через офіційні інтернет-ресурси держателів реєстрів та єдиний державний вебпортал відкритих даних, а також право їх подальшого вільного використання.

Реєстрові дані надаються у форматі, що дозволяє їх автоматизоване оброблення електронними засобами, а також у формі витягів, довідок, викопіювань, що можуть отримуватись зацікавленими особами за допомогою інтерфейсних і електронних комунікаційних засобів реєстрів та/або шляхом особистого або письмового звернення до публічного реєстратора поштовим відправленням.

Водночас частина 3 цієї ж статті передбачає користування реєстровою інформацією у порядку спеціального доступу.  Це можуть здійснювати:

• органи державної влади та місцевого самоврядування України – у випадках, коли законами, за якими створено реєстри, передбачено їх право на отримання реєстрової інформації в порядку спеціального доступу, і така інформація не може бути отримана у порядку електронної інформаційної взаємодії між реєстрами;
• саморегулівні організації, банки, нотаріуси, акредитовані суб’єкти, ліцензіати, сертифіковані особи – для цілей та у випадках, встановлених законом;
• фізичні та юридичні особи (в тому числі, посередники) – щодо спеціальних наборів реєстрових даних, які можуть надаватися за плату (яка входить до склади плати за відповідні послуги реєстрів) необмеженому колу осіб;
• інші країни та їх об’єднання, міжнародні організації – у випадках та обсязі відповідно до міжнародних зобов’язань України;
• правоволодільці – щодо реєстрової інформації про себе, власне майно, майнові та немайнові права, спеціальні статуси тощо.

«Користування реєстровою інформацією у порядку спеціального доступу здійснюється зазначеними в цій частині особами за допомогою інтерфейсних та електронних комунікаційних засобів реєстрів, а також шляхом особистого або письмового (поштовим відправленням) звернення до публічного реєстратора або у інший спосіб відповідно до міжнародних зобов’язань України», - йдеться у проекті Закону.

Також зазначено, що користування реєстровою інформацією у порядку спеціального доступу здійснюється на платній основі крім випадків, визначених законами, за якими створено відповідні реєстри.

Плата за послуги реєстрів

Це передбачено у статті 52 ухваленого Верховною Радою проекту Закону.

У частині першій йдеться, що плата справляється у вигляді адміністративного збору за послуги реєстрів, які відповідно до закону повністю або частково складають процедуру надання адміністративних послуг.

У таких випадках законами, за якими створено реєстри, встановлюються:

• випадки справляння адміністративного збору за надання послуг реєстрів та їх безоплатного надання;
• розміри адміністративного збору за надання послуг реєстрів, які можуть диференціюватися залежно від способу та строків надання таких послуг;
• випадки звільнення від сплати адміністративного збору;

- випадки повернення адміністративного збору.

У частині другій йдеться про плату за послуги реєстрів, які відповідно до закону повністю або частково не входять до складу процедур надання адміністративних послуг.

Тоді це справляється на підставі договорів держателів та/або суб'єктів ведення реєстрів із відповідними користувачами (в тому числі, із посередниками) у випадках, формах та розмірі, визначених відповідно до закону, за яким створено відповідні реєстри.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, як Михайло Федоров висловився про електронні реєстри.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Youtube «Право ТВ», а також на нашу сторінку в Facebook та на Інстаграм, щоб бути в курсі найважливіших подій.