У Раді розглядають пенсійну реформу: текстова трансляція

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розглядає  доопрацьований законопроект про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683, автором є, зокрема, голова комітету Галина Третьякова), який парламент 29 квітня відправив на повторне перше читання. «Судово-юридична газета» веде текстову трансляцію засідання комітету.

14:40 Комітет 5 голосами за проти одного (Юлія Тимошенко) підтримав внесення даного законопроекту до парламенту. Також Третьякова заявила, що є проект постанови про включення депутата від «слуги народу» Дмитра Микиши до складу комітету. Тимошенко заявила, що поділиться стосовно того, що робиться в комітеті, в ефірах ток-шоу і буде наполягати на відставці Третьякової з посади голови комітету, бо це «не лізе ні в які ворота». У свою чергу Третьякова заявила, що на ефірах будуть представники «слуг народу», міністри фінансів та соціальної політики, які дадуть «гідний відпір щодо інсценуацій» і закрила засідання комітету.

14:30 Чергова перепалка між Тимошенко і Третьяковою. Голова комітету закликала консультантів Тимошенко повчитися фінансової грамотності, на що лідер «Батьківщини» заявила: «Не вчіть людей, які в цьому щось розуміють».

14:25 Тимошенко зазначила, що вже друге скликання приватні фонди намагаються протягнути ці законопроекти. При цьому, за її словами, депутатам платяться гроші, які пропонували і фракції Юлії Тимошенко.

14:20 Юлія Тимошенко запитала у Лазебної: «Де гарантія, що інвестиційний дохід, який людина буде мати за свої гроші, покриватимете інфляційний показник? Де гарантії, що ці гроші не зникнуть? Де гарантії, що гроші не виведуть і держава з бюджету ці кошти повертатиме?». Лазебна зазначила, що система не буде працювати, якщо не буде консенсусу у владі і, відповідно, довіри у людей. Процитувати норми про гарантії Лазебна не змогла.

14:15 У ході свого виступу Марина Лазебна зазначила, що цей законопроект можна рекомендувати приймати за основу парламентом з подальшим доопрацюванням, оскільки у ньому дуже багато дискусійних питань, бо на другому рівні пенсійної системи не можуть брати участь 50-річні, що, на думку міністра, є дискримінацією.

14:10 Почалася суперечка довкола регламенту. Із загальної суперечки депутатів стало зрозуміло, що це новий доопрацьований законопроект. Тимошенко зазначила, що законопроект без номеру, не зареєстрований і його комітет не може вносити в парламент. І закликала секретаріат піти повчитися, а з комітету не робити «підпільну банду».

14:05 У свою чергу Третьякова заявила, що у президента немає «трусості» стосовно запровадження відповідно реформи. На що Тимошенко відповіла: «Треба мати мізки». Третьякова закликала голову «Батьківщини» не впадати в образи і заявила, що у неї мозок є.

14:00 Третьякова заявила, що громадяни добровільно йтимуть у приватні пенсійні фонди. Проте Тимошенко їй заперечила, що податки приватним фондам лишаються, і закликала депутатів не підтримувати цей законопроект. У свою чергу Третьякова заявила, що Юлія Тимошенко єдина створює тиск на депутатів у комітеті. Їй Тимошенко відповіла: «У вашого президента зараз падає все, що може впасти» і закликала Третьякову не робити кроків, які нашкодять їй та її політичній силі.

13:55 Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що ніде у світі немає ситуації, коли бюджет фінансує приватні пенсійні фонди, куди в обов’язковому порядку «заганяють людей». Також вона акцентувала увагу на тому, що в законопроекті не сказано, яка частина коштів громадян ітиме саме на їхні пенсійні рахунки з таких пенсійних фондів. І знову акцентувала увагу на тому, що ніде не прописано гарантій, що кошти із таких фондів не будуть виведені і привласнені. Також Юлія Тимошенко заявила, що обійде всі ефіри і всі будуть знати, що «українців залишать без пенсійних грошей».

13:50 Представник «Батьківщини» Михайло Цимбалюк зазначив, що є висновок заступника міністра фінансів, в якому зазначено, що викладені зміни потребуватимуть додаткових видатків з державного бюджету та є фактичним фінансуванням недержавних установ (недержавних пенсійних фондів) за рахунок держбюджету (мається на увазі та сума у 56 млрд грн, яку озвучив Марченко). На це Сергій Марченко відповів, що система Міністерства фінансів працює і визначає, що є ризики. При цьому, за його словами, сказане його заступником «не є дивним». Саме тому, за словами Марченка на першому етапі дається можливість державі на першому етапі сформулювати всі інституції, аби ні у кого не виникало питань, що можуть зникнути кошти.

13:45 Сергій Марченко зазначив, що пенсійна реформа можлива в її нинішньому вигляді лише в частині забезпечення її бюджетними ресурсами. Тобто «фіскальний простір для цієї реформи має сформуватися на основі коштів державного бюджету. Це йдеться про частину ЄСВ, яка буде спрямована в накопичувальну систему». У 2023 році, якщо буде запроваджена реформа, фіскальний простір для її запровадження потребуватиме 56 млрд грн. Також Марченко заявив, що кошти не будуть втрачені, бо перші три роки діятиме Державний накопичувальний пенсійний фонд, тобто держава контролюватиме 100% коштів. За його словами, внаслідок спрямування коштів, наприклад на облігації внутрішнього займу, учасники вже зможуть отримувати відсотки за кошти. При цьому солідарна система буде збережена.

13:35 Веде засідання голова комітету Галина Третьякова. У засіданні також бере участь міністр соціальної політики Марина Лазебна та міністр фінансів Сергій Марченко.

Про що попередня версія законопроекту № 2683

У преамбулі проекту зазначається, що «цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (ЗНПЗ) в Україні та регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності». Для цього у ньому: визначаються терміни, які вживаються у цьому законі; суб’єкти системи ЗНПЗ; джерела формування та використання пенсійних активів учасників системи; передбачається  обов’язкова участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними пенсійного віку та залучення роботодавців до сплати пенсійних внесків на паритетних засадах; запроваджується комбінована модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка передбачає акумулювання внесків у Пенсійному казначействі, залучення Центрального адміністратора для здешевлення та консолідації послуг з адміністрування персоніфікованих рахунків учасників Пенсійного казначейства, а також у недержавних пенсійних фондах (НПФ), допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом авторизації тощо.

Крім цього, до низки законодавчих актів (зокрема, до законів України: «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні») вносяться зміни, які випливають з цього проекту.

Прийняття проекту, на думку авторів, «створить правове підґрунтя для запровадження другого рівня пенсійної системи – загальнообов’язкової накопичувальної складової пенсійного забезпечення, функціонування якої поступово призводитиме до підвищення рівня соціального захисту людей пенсійного віку, та залучення потужного внутрішнього довгострокового інвестиційного ресурсу, що сприятиме збільшенню інвестицій в національну економіку».

Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) вказало, що зазначений процес має розпочинатися лише після об’єктивного визначення факту зростання економіки в Україні, що дасть можливість ефективного розміщення та використання коштів накопичувальної пенсійної системи, оскільки в іншому випадку зібрані кошти не дадуть бажаного для нормального функціонування цієї системи прибутку, що призведе до дискредитації самої ідеї такого страхування. Необґрунтованою в сучасних умовах, на думку експертів, зокрема, економічної кризи, пов’язаної з пандемією коронавірусної інфекції, є й пропозиція щодо запровадження ЗНПЗ (фактично аналогічного третьому рівню недержавного пенсійного забезпечення), але вже з обов’язковою складовою участі громадян у ній.

На думку ГНЕУ, наслідками невдалого вибору моменту запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування в цілому та ЗНПЗ, зокрема,  можуть бути не тільки порушення прав громадян, що є очевидним, а й негативний вплив на подальшу долю самої ідеї запровадження вказаних форм пенсійного забезпечення  у зв’язку з недовірою громадян в цілому до системи недержавного пенсійного забезпечення.

Далі експерти вказують на Звіт Агентства США з міжнародного розвитку, що важливість правильного обрання вказаного моменту підтверджується, зокрема, тим, що «після 14 років існування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні (3-й рівень) виявилося, що це невдалий експеримент. Невдалий з погляду охоплення фізичних осіб, загальної суми накопичених активів, витрат і реальних показників діяльності, а також, найголовніше, результатів (майбутніх виплат). Більшість населення України не заощаджує або не має змоги заощадити на пенсію, мало або зовсім нічого не знає про недержавні пенсійні фонди, погано орієнтується у фінансових питаннях загалом та в інвестиціях зокрема, а також не довіряє фінансовим установам».

У цьому контексті експерти вказали на необхідність взяти до уваги й приклад негативного досвіду країн Східної Європи з більш розвиненою економікою і досконалим правовим порядком, у яких законодавчими рішеннями намагаються повернути накопичені громадянами кошти у солідарну пенсійну систему, або й націоналізувати ці кошти (як, наприклад, в Угорщині). У Литві і Латвії ставку внесків у другий рівень пенсійної системи протягом декількох років знижували до 2% від зарплати, а в Естонії звели до нуля. Чехія у січні 2016 року оголосила про ліквідацію другого рівня, який був створений лише у 2013 році. У Польщі у лютому 2014 року через введені державою обмеження на форми інвестування фондами страхування останні почали отримувати негативну дохідність (зокрема, було заборонено інвестувати у державні облігації, а попередні інвестиції необхідно було безоплатно повернути державі для скорочення державного боргу). Згодом польський уряд дав громадянам термін у три місяці на повернення до солідарної системи за мовчазною згодою, якщо не буде заявлено про відмову, і продовжує у подальшому таку практику.

У ГНЕУ вказали, що накопичувальна система цих країн не виправдала сподівань на побудову такого рівня пенсійного забезпечення громадян, який напрацьовано у Західній Європі, зокрема, через нижчий рівень зарплат і відповідних йому внесків, слабкий розвиток фінансових інститутів і невеликий вибір фондів для інвестування з достатньою дохідністю на пенсійні накопичення.

Дискусійною для експертів є зміна структури та змісту чинної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування шляхом переведення однієї з її складових, зокрема, другого рівня - накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у накопичувальну систему загальнообов'язкового (недержавного) пенсійного забезпечення (зокрема, зміни до ст. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

У ГНЕУ відзначили, що однією зі складових системи пенсійного забезпечення і, зокрема, системи накопичувального пенсійного забезпечення вже є третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення. На думку ГНЕУ, запровадження такого ж за своєю суттю недержавного пенсійного забезпечення, але на засадах обов’язковості, призведе до порушення прав громадян, зважаючи на те, що автоматично скасовуються відповідні державні гарантії, передбачені для накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у чинній редакції ст. 113 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, згідно з ч. 1 цієї статті «держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат та їх пенсійних активів, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках».

Причому сумнівною для експертів виглядає пропозиція щодо запровадження обов’язкової участі в ЗНПЗ усіх категорій працюючих осіб (ст. 18) до досягнення ними пенсійного віку, особливо, що стосується осіб, яким до досягнення пенсійного віку залишилося  менше 10 років,  оскільки настання для них позитивного результату від участі у вказаному виді пенсійного забезпечення є проблематичним.

На думку експертів, запропонована у проекті схема діяльності ЗНПЗ, яка базується на засадах накопичення внесків учасників системи ЗНПЗ у Пенсійному казначействі, залучення Центрального адміністратора, а також НПФ, допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом їх авторизації вимагає суттєвого доопрацювання. Зокрема, це стосується необхідності чіткого визначення підстав та змісту відносин між Пенсійним фондом, Пенсійним казначейством та авторизованими НПФ, а також між учасниками системи ЗНПЗ та авторизованими НПФ.

На думку ГНЕУ, пропозиція щодо використання Пенсійного казначейства в ЗНПЗ, як передавального та дублюючого державного органу, що утворюється Кабінетом Міністрів України, згідно з ч. 1 ст. 4 проекту, у формі юридичної особи публічного права та функціонує в організаційно-правовій формі установи (тобто, державної установи), виглядає сумнівною. На їхню думку, прийняття вказаної пропозиції порушуватиме інституційну цілісність другого рівня системи пенсійного забезпечення в Україні. Крім того, це не сприятиме конкуренції на ринку надання недержавних пенсійних послуг та матиме наслідком витрати на утримання додаткової структури органів Пенсійного казначейства, зокрема його Ради, Адміністративного офісу тощо.

У зв’язку із цим потребує більш детального обґрунтування  питання ефективності функціонування запропонованої моделі ЗНПЗ. Зокрема, це стосується визначення чіткого механізму компенсації перевищення граничного розміру витрат, передбачених, зокрема, на оплату вартості страхування відповідальності членів Ради Пенсійного казначейства та членів Ради авторизованого недержавного пенсійного фонду, оплати Ради та Адміністративного офісу Пенсійного казначейства. При цьому, слід врахувати, що, оскільки Пенсійне казначейство пропонується утворити у формі державної установи, його діяльність має фінансуватися з коштів Державного бюджету України, а не за рахунок пенсійних активів учасників системи. З огляду на визначення Пенсійного казначейства як державної установи, на думку експертів, навряд чи є виправданою пропозиція щодо надання права Раді Пенсійного казначейства делегувати всі або частину функцій Адміністративного офісу іншим юридичним особам. До того ж, це не відповідає меті діяльності Адміністративного офісу, як виконавчого органу Пенсійного казначейства, призначеного для організаційно-технічного забезпечення діяльності.

Також у ГНЕУ вказали, що окремі важливі питання функціонування ЗНПЗ у проекті визначені недостатньо чітко, що може негативно позначитися, зокрема, на ефективності діяльності суб’єктів ЗНПЗ та рівні пенсійного забезпечення учасників. Зокрема, це стосується не чітко визначеного порядку дій учасника щодо вибору ним компанії з управління активами та можливості її зміни.

Також у проекті були відсутні вимоги до засновників авторизованих таких суб’єктів системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, як компаній з управління активами, зберігачів, адміністраторів, недержавних пенсійних фондів та страхових організацій щодо заборони участі в таких суб’єктах представників, розташованих на території офшорних зон, зареєстрованих на території держав, внесених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), до яких згідно із законодавством України та резолюціями Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій, рішень Ради Європейського Союзу, інших міждержавних об’єднань та іноземних держав застосовані санкції, якщо вони мають походження з країни, визнаної державою-окупантом, згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством тощо.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Галина Третьякова і Юлія Тимошенко сперечалися довкола пенсійної реформи. 

Також «Судово-юридична газета» цікавилася думкою депутатів про пенсійну реформу і законопроект Галини Третьякової. 

При цьому самі депутати не змогли дійти згоди щодо пенсійної реформи.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.