Верховний Суд розглянув справу щодо повторного отримання контрольної картки на тимчасове порушення Правил благоустрою Києва

Верховний Суд переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі – Департамент) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Суть цієї справи полягає у тому, що Департамент видав замовнику – позивачу та виконавцю робіт – третій особі контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку зі встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельно-виставкового залу з визначеним терміном дії. Згодом виконавцем робіт до Департаменту було подано заяву з проханням подовжити термін дії контрольної картки, проте Департамент відмовив у задоволені клопотання щодо подовження дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою. Не погоджуючись з відмовою відповідача, Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження виявлення Департаментом та/або іншим уповноваженим органом факту самовільного виконання робіт за відповідною адресою, а тому доводи відповідача стосовно неможливості вирішення питання щодо подовження терміну дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою визнано судами необґрунтованими.

Проте Верховний Суд не погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, задовольнив касаційну скаргу Департаменту, скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалюючи таке рішення, Верховний Суд застосував положення статті 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», пункту 3 Типового порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 870 (далі – Порядок № 870), та пунктів 15.1.1, 15.2.3, 15.2.8, 15.2.9, 15.5.1, 15.5.3, 19.1.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 (далі – Правила благоустрою).

На підставі аналізу зазначених положень законодавства Верховний Суд дійшов висновку про те, що на території м. Києва проведення земельних і будівельних робіт здійснюється відповідно до контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, строк дії якої визначається Департаментом. При цьому за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначено у підпункті 15.5.2 пункту 15.5 Правил благоустрою, Департамент приймає відповідне рішення щодо зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, про що в письмовій формі повідомляє замовника (підрядника) та зацікавлені організації. У разі наявності підстав, визначених підпунктом 15.5.1 пункту 15.5 Правил благоустрою, дія контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою може бути призупинена.

Судами у цій справі було встановлено, що Товариство звернулось до Департаменту із заявою про подовження терміну дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою вже після закінчення установленого у контрольній картці терміну її дії.

Верховний Суду зробив висновок, що Департамент правомірно відмовив Товариству у задоволенні клопотання про подовження строку дії картки на тимчасове порушення правил благоустрою, оскільки на момент такого звернення термін дії контрольної картки закінчився, а тому такий субʼєкт господарювання мав звернутися із заявою про отримання нової контрольної картки у порядку, встановленому пп. пп. 15.2.1 та 15.2.3 п. 15.2 Правилами благоустрою м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051; за загальним правилом, у публічно-правових відносинах подовжити (продовжити) дію або внести зміни можна лише у чинний акт (термін дії якого не завершився, припинений тощо), при цьому субʼєкт владних повноважень за наявності відповідних повноважень, визначених законом, та обґрунтованих підстав може відновити (поновити) дію власного акта індивідуальної дії або нормативно-правового акта.

Постанова Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 826/16195/16 (адміністративне провадження № К/9901/11180/21).

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.