Визначення додаткового строку для прийняття спадщини: позиція Верховного Суду

17:05, 8 декабря 2021
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Визначення додаткового строку для прийняття спадщини: позиція Верховного Суду
Джерело фото: apostrophe.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Необхідність вчинення нотаріусом дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, підстав для відступу від яких немає.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду  у справі № 532/2655/19.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визначити йому додатковий строк - три місяці після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті рідної бабусі.

На обґрунтування позову зазначав про те, що померла його рідна бабуся, після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 4,09 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач заяву про прийняття спадщини не подав, адже він не є спадкоємцем першої черги та не знав про наявність заповіту, складеного бабою на його ім`я. Про наявність заповіту йому випадково стало відомо від працівника сільської ради, також він дізнався, що після смерті баби заяву про прийняття спадщини подала відповідач, яка є його матір`ю. Крім того, зазначив, що лише у 2016 році повернувся з військової служби, після того періодично хворів.

Пізніше в сільській раді позивачу видано дублікат заповіту, після чого він подав до нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті бабусі, проте нотаріус йому відмовив  у видачі свідоцтва, оскільки пропущено встановлений законодавством строк на прийняття спадщини.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наведені позивачем  обставини щодо пропуску строку для прийняття спадщини, є поважними, оскільки пов`язані вони з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Також ВС підкреслив, що необхідність вчинення нотаріусом дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові  від06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, підстав для відступу від яких немає.

Встановивши, що позивач не є спадкоємцем першої черги, дізнався про наявність заповіту, складеного на його користь, 20 лютого 2019 року, а 3 квітня 2019 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини; відповідач не надала належних і допустимих доказів обізнаності позивача про наявність заповіту у межах шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті.  

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли суд може зменшити адвокатські витрати: практика Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВа також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нестандартный подход к разделу имущества и получению алиментов при разводе – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Нестандартный подход к разделу имущества и получению алиментов при разводе – прямой эфир
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Інна П'єнта
    Інна П'єнта
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Ольга Склярук
    Ольга Склярук
    суддя Східного апеляційного господарського суду