Торгівля людьми в Україні: які рішення виносив ВС

Раніше Міністерство соціальної політики повідомляло, що станом на 30 квітня 2021 року в Україні з початку року постраждали 24 особи через торгівлю людьми.

А за даними Міністерства внутрішніх справ, за перше півріччя минулого року до суду було скеровано майже 100 кримінальних проваджень за фактом торгівлі людьми.

Тож «Судово-юридична газета» зібрала кілька справ, які розглядав Верховний суд стосовно злочинів проти волі.

Батько, який хотів продати свого сина

У вересні 2021 року ВС розглянув касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду у кримінальному провадженні.

Вироком суду першої інстанції, який апеляційним судом було залишено без змін, чоловіка визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 149 КК  та засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Встановлено, протягом липня 2018 року чоловік підшукував осіб з метою продажу свого малолітнього сина.  Батько тоді ж продав свою дитину за 100 000 грн та передав малолітнього.

У касаційній скарзі захисник ставить питання про скасування ухвали суду щодо батька та призначення нового судового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

«Захисник обґрунтовує вимоги скарги, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які допущено на стадії досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду», - йдеться у матеріалах справи.

Однак під час апеляційного розгляду справи колегією суддів не виявлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили б суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити мотивоване рішення.

Тож ВС касаційну скаргу не задовольнив, а ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду залишив без зміни.

Трудова експлуатація у Дніпрі

У жовтні 2020-го року Верховний Суд розглянув касаційну скаргу на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області щодо двох чоловіків. Їх було засуджено за ч. 2 ст. 149 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

У матеріалах справи йдеться, що чоловіки за попередньою змовою між собою в період із початку 2016 року по травень 2019 року реалізували умисел, направлений на здійснення торгівлі людьми.

Шляхом вербування та обману вони залучили потерпілих до трудової експлуатації на об`єктах м. Дніпра, отримуючи за це грошову винагороду. Далі незаконного утримували їх в будинку. Окрім того, один із засуджених на початку вересня 2018 року незаконно заволодів паспортом, який належав громадянину-постраждалому.

У касаційній скарзі захисник посилався на істотне порушення судами кримінального процесуального закону і просив судові рішення щодо чоловіків скасувати та призначити новий розгляд  у суді першої інстанції.

Він вважає, що суд першої інстанції порушив принципи безпосередності, неупередженості, об`єктивності. А саме у порушення порядку дослідження доказів на власний розсуд витребував у прокурора усі матеріали кримінального провадження, незважаючи на те, що останній надав суду для дослідження вичерпний перелік доказів.

Крім цього захисник зазначає, що суд у вироку послався на докази, які не досліджував безпосередньо у судовому засіданні. Також вказує, що суд першої інстанції всупереч думці потерпілих, сторони обвинувачення та захисту призначив засудженим занадто суворе покарання у вигляді позбавлення волі без застосування положень ст. 75 КК України.

При цьому, на думку захисника, апеляційний суд з достатньою повнотою не перевірив усі доводи його апеляційної скарги та безпідставно залишив  вирок щодо засуджених чоловіків без зміни.

Верховний Суд дійшов висновку, що вирок суду першої інстанції, залишений без змін апеляційним судом, у частині визначення виду й розміру призначених засудженим покарань відповідає принципам законності, індивідуалізації та справедливості.

Також на думку колегії суддів касаційного суду, апеляційний суд обґрунтовано визнав недоцільним застосування до обвинувачених положень ст. 75 КК України, оскільки їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів можливе лише за умови ізоляції від суспільства.

Тож касаційна скарга була залишена без задоволення.

Громадянка змушувала неповнолітню займатися проституцією

У грудні 2018 року Верховний Суд розглянув касаційні скарги засудженої та заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Апеляційного суду Кіровоградської області.

Вироком Ленінського районного суду міста жінку було засуджено за ч. 2 ст. 149 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК особу звільнили від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК.

Згідно з вироком, жінку визнано винуватою у торгівлі людьми та у вербуванні, переміщенні, передачі людини, вчиненому з метою експлуатації неповнолітньої особи.

Якщо коротко, то засуджена запропонувала неповнолітній виїхати на роботу до Росії. Вона використала стан постраждалої, адже та була малозабезпечена та необізнана у питаннях працевлаштування. А про те, що ця робота – це проституція, неповнолітня не знала.

Постраждалу  засуджена жінка вивезла до РФ та продала її невстановленим слідством особам до місця розпусти. Засуджена та невідомі люди погрожували неповнолітній застосуванням фізичного насильства у разі відмови займатися проституцією, примусово утримували у невстановленому слідством місці та примушували працювати в якості повії. Гроші від експлуатації відбирали та розподіляли між собою.

Постраждала скористалася нагодою і звернулась до правоохоронних органів Російської Федерації, за допомогою яких була направлена в Україну.

У касаційній скарзі засуджена посилалася істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Також вона посилається на незарахування судом на підставі  ч. 5 ст. 72 КК у строк відбування покарання строку перебування її під вартою на території РФ.

А прокурор у своїй касаційні скарзі просить вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.  Він вважає, що суд безпідставно не зарахував засудженій у строк відбування покарання строк тримання її під вартою на території іноземної держави в якості екстрадованої особи.

Також вказує, що в порушення вимог ст. 420 КПК апеляційний суд не дав належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення більш суворого покарання, натомість призначив їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, яке є мінімальним у межах санкції ч. 2 ст. 149 КК.

ВС визнав покарання апеляційним судом справедливим, пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого та його наслідкам, необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів.

Колегія суддів погодилася із доводами касаційних скарг засудженої та прокурора щодо необхідності зарахування у строк покарання строку перебування її під вартою на території РФ.

«Так, згідно зі ст. 577 КПК час тримання виданої особи під вартою на території запитуваної держави у зв'язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування зараховуються до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України. Вказані приписи закону залишились без уваги суду апеляційної інстанції», - йдеться у матеріалах справи.

Однак колегія суддів позбавлена можливості змінити вирок апеляційного суду у відповідній частині через відсутність у матеріалах кримінального провадження даних, які б достовірно підтверджували строк тримання засудженої під вартою на території РФ та час етапування її в Україну. Також на це вплинуло ненадання відповідних документів сторонами кримінального провадження під час касаційного розгляду.

Натомість колегія вважає, що це питання може бути вирішене в порядку статей 537-539 КПК за місцем відбування покарання після отримання судом зазначених відомостей.

Тож ВС вирок Апеляційного суду Кіровоградської області залишив без зміни, а касаційні скарги засудженої та прокурора не задовольнив.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що поліція розкрила схему продажу дітей на 1,2 мільйона євро.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.