ВС та авторське право: чи є порушенням використання назви твору для найменування продукції

У справі № 752/4331/15-ц від 13 лютого 2019 року, яку розглядав Верховний Суд, йдеться, що  жінка звернулася до суду з позовом до ТОВ «ЕКО» про стягнення компенсації за порушення авторського права.

Позовна заява мотивована тим, що у 1979 році позивач створила літературний твір та літературно-художній образ, у титрах анімаційних фільмів зазначена автором сценарію.

У травні 2004 року позивачка отримала свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на літературний твір.

А відповідач відтворив оригінальну назву літературного твору, виготовив та розповсюдив без дозволу позивача контрафактну продукцію - печиво під однойменною назвою у супермаркеті «ЕКО маркет» у місті Рівному та Києві.

Однак позивач не надавала згоди відповідачу на виготовлення і розповсюдження товару під такою назвою.

Також, звертаючись до суду з даним позовом, авторка стверджує, що відповідач використовує назву твору при розміщенні його на печиві власного виробництва та розповсюджує товари шляхом їх продажу у порушення вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Судом першої інстанції позов було задоволено. Відповідач мав сплатити понад 87 тис. грн компенсації за порушення авторського права.

Суд вказав, що станом на дату розповсюдження контрафактної продукції літературний твір вже був відомим в Україні, що є загальновідомим та не потребує підтвердження.

Також зазначається, що матеріали справи, зокрема висновки експертиз, беззаперечно вказують на те, що назва літературного твору є оригінальною та може використовуватися самостійно.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач порушив авторське право позивача, а тому вимога про виплату компенсації у розмірі 60 мінімальних заробітних плат є обґрунтованою. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Верховний суд зазначив, що стягнення компенсації хоча і є самостійним способом захисту авторського права, однак за своєю суттю воно фактично замінює право на стягнення доходу, отриманого порушником, або на відшкодування збитків і має бути співмірним.

Також у матеріалах справи зазначено, що позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права та/або суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню.

Окрім того, це стосується і розміру шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою і діями відповідача.

«При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства. Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора», - йдеться у документі.

ВС визнав, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Тож касаційна скарга залишена без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, що вирішив ВС стосовно позову автора сценарію до кінофільму до Укрпошти через зображення персонажу на поштовій марці.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.