Голова КЦС ВС Борис Гулько: Навіть в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена і не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист

Війна впливає на долю кожного українця, на всі правовідносини та на роботу державного механізму.

Про те, як працює Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в умовах війни, в ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» розповів його голова Борис Гулько.

Чи відновлено наразі розгляд справ у Касаційному цивільному суді?

КЦС ВС не припиняв свою роботу та виконання своїх повноважень, які передбачені судоустрійним законом, з особливостями запровадженого воєнного стану. Зазнав змін формат роботи суду. Так, зважаючи на можливу небезпеку втрати електронної бази даних автоматизованої системи діловодства Верховним Судом у перший день війни її було зупинено, що ускладнило автоматизований розподіл скарг/справ та їх розгляд.

КЦС спільно з працівниками УДО було вжито необхідних заходів по збереженню як приміщення суду, так і майна, судових справ. Крім того, було вжито заходів з питань безпеки членів сімей суддів та працівників апарату. 9.03.2022 головою КЦС ВС для забезпечення безперервного функціонування суду, з метою надання місцевим, апеляційним судам методичної інформації (допомоги) з питань правозастосування, судді, які знаходилися за межами території активних бойових дій, були тимчасово закріплені за 14 апеляційними судами, де ними і надавалася така допомога безпосередньо, з облаштуванням робочих місць. При цьому було створено чат, в якому судді КЦС обговорювали та узгоджували спільні правові позиції з поставлених перед ними питань по правозастосуванню.

24.03.2022 головою КЦС ВС видано розпорядження про скликання наради суддів, на якій у приміщенні КЦС з дотриманням заходів безпеки, було прийнято рішення про особливості роботи суду в умовах воєнного стану та підведені підсумки надання методичної інформації судам нижчих інстанцій. КЦС продовжив свою роботу з розгляду справ.       

Яка кількість справ розглянута з моменту початку російського вторгнення в Україну по даний час?

Станом на 8.04.2022 суддями КЦС ухвалено біля 700 процесуальних документів. Працівниками апарату КЦС опрацьовано більше 1500 справ та матеріалів. 

Яка кількість суддів Касаційного суду наразі знаходиться на робочому місці, а яка - перебуває у складі ЗСУ та територіальної оборони чи в іншому місці?

Всі судді знаходяться на робочих місцях, окрім одного, який несе службу в Територіальній обороні.

Які особливості розгляду справ відповідних категорій існують на даний час?

Справи розглядаються відповідно до норм цивільного процесуального законодавства. У цьому контексті нічого не змінилося. Навіть в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя не допускається.

Так, є зміни в організації роботи офісів суддів, певні особливості щодо роботи працівників апарату, пов’язаних із забезпеченням їх безпеки та дотримання умов воєнного стану, що певним чином впливає на ефективність відправлення правосуддя, яке існувало до початку війни.

Які проблеми виникають у процесі здійснення правосуддя?

Враховуючи той факт, що переважну більшість справ КЦС ВС як касація розглядає у письмовому проваджені, то суто процесуальних проблем на сьогодні немає.

Певні проблеми, як і для всіх судів держави, є при розгляді КЦС справ в апеляційному порядку, в якому здебільшого сторони викликаються в судове засідання.

Для нас головне забезпечити право учасників процесу на справедливий суд. Хочу зазначити, що касаційні скарги можуть подаватися в електронній формі або в паперовій через приймальню суду на Повітрофлотському проспекті, 28, або через послуги поштового зв’язку. За необхідності ми можемо забезпечити ознайомлення з матеріалами справи, але із дотриманням усіх посилених заходів безпеки. Є певні питання щодо повернення матеріалів справ, які вже розглянуті, оскільки у зв’язку з війною підсудність окремих судів була тимчасово змінена.

Яким категоріям справ надається пріоритет в умовах війни?

У нас завжди був і залишається єдиний пріоритет – це захист прав людини, проте особлива увага зосереджена на соціально-чутливих категоріях справ, серед яких: сімейно-аліментні, житлові, трудові, відшкодування шкоди, справи за участі військовослужбовців тощо. Звичайно, всі справи стосуються прав людини, але є такі, де зволікання хоча б на один день можуть мати вкрай негативні наслідки, а інколи непоправні.

Як організована робота судів, що розглядають справи цивільної юрисдикції?

Голова ВС неодноразово у ЗМІ висловлював проблеми з організації роботи судів держави. Такі самі проблеми мають місце і в судах цивільної юрисдикції. Але на сьогодні головне завдання судів забезпечити баланс між безпекою та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства.

Чи існує потреба у внесенні змін до процесуального законодавства? Яких саме?

Наше законодавство, у тому числі й процесуальне, не було пристосоване саме до обставин війни. Ці нюанси судді КЦС на місцях і роз’яснювали. Триває робота щодо запровадження нових процесуальних механізмів, необхідних для забезпечення безперервного здійснення правосуддя в умовах війни.

У зв’язку з воєнним станом в Україні, у судах з’явилися нові категорії справ, в яких судова практика відсутня. Це: бажання пришвидшити усиновлення, визначення місця проживання дитини тощо за обставин воєнного стану; відшкодування збитків, завданих унаслідок воєнної агресії РФ; встановлення юридичних фактів, як-то: факт смерті, народження в умовах воєнного стану та бойових дій, самостійного виховання дитини чи знаходження дитини на утриманні з метою унеможливлення призову на військову службу і подібних до цього юридичних фактів; нові трудові спори в умовах воєнного стану відповідно до нового закону, у т.ч. й щодо зупинення обов’язкового відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників при наявності у судах таких позовів з різними вимогами; питання спадкування, аліментні спори щодо осіб, які служать у ЗСУ чи в теробороні тощо. При тому, що процесуальні норми, інститут доказування, вимоги щодо сплати судового збору тощо не змінені. Очевидно, також потребує перегляду позиція стосовно імунітету країни-агресора.    

Чи можна передбачати складнощі у поверненні до звичайного режиму роботи судів на території, де не ведуться бойові дії, з огляду на те, що фінансування судів першої та апеляційної інстанції останніми рішеннями КМУ зменшено практично на 2 млрд грн?

Головне – це перемогти у цій війні. Так, є складнощі у поверненні до звичайного режиму роботи судів. А тому я звертаюся до голів, суддів, керівників та працівників апарату судів – у цих складних умовах вжити необхідних заходів по унеможливленню припинення відправлення правосуддя. Це і буде нашим вкладом у Перемогу!

Слава Україні! Героям Слава!

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.