Голова ДСА Олексій Сальніков: «Судова система України потребуватиме чергового перезавантаження, а робота судів в умовах війни стане маркером»

В Україні триває війна. Разом з тим, суди на неокупованих територіях працюють, як і бізнес, і люди, які очікують на вирішення своїх судових спорів. Не зупиняється і робота адвокатури, яка зацікавлена у тому, щоб швидко дізнаватися про стан розгляду справ своїх клієнтів. Проте захист останнім часом нарікає на роботу Електронного суду, відсутність доступу до Реєстру судових рішень та суто технічні питання, на кшталт відімкнених у судах телефонів.

Раніше голова Верховного Суду Всеволод Князєв охарактеризував Електронний суд в Україні, як такий, що «перебуває на зародковій стадії». «Упродовж чотирьох останніх років електронний суд так і не був створений. У результаті, ми опинилися в ситуації, коли і фізично неможливо добратися до суду, і електронного суду, по суті, немає», - зауважив він.

Зі свого боку, виникають і питання, хто зможе забезпечувати організаційно роботу судів, адже значне скорочення видатків на судову владу вдарить особливо боляче по зарплатах працівників апаратів судів, деякі з яких і так отримували на руки «мінімалку».

На ці та інші питання «Судово-юридичній газеті» в ексклюзивному інтерв’ю відповів голова Державної судової адміністрації України Олексій Сальніков.

За повідомленням ВРП, 19 квітня на нараді за Вашою участю обговорювалася можливість здійснення оптимізації використання ресурсів судової системи. Про що саме йде мова та яких програм торкнеться дана оптимізація (скорочення видатків)?

Всі розуміють, що умови для виконання поставлених перед судовою системою завдань змінились. Кожного дня виникають питання, з якими раніше нам не доводилось стикатись. Наради, що проводяться за участю керівників органів судової системи, дають можливість обговорити, скоординувати та узгодити шляхи вирішення питань в умовах воєнного стану, напрацювати спільну позицію.

На сьогодні гостро стоїть питання забезпечення фінансування судової системи, тому воно теж було предметом обговорення на нараді.

Скорочення фінансового забезпечення, звісно, потребує оптимізації видатків. Але оптимізація це не тільки процес, а ще й, перш за все, аналіз. Державна судова адміністрація разом зі Службою судової охорони, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Національною школою суддів України, територіальними управліннями ДСА України проводить аналіз і шукає механізми оптимального використання ресурсів.

Стосовно ресурсів, особливо фінансових, знаю, що ми будемо про них говорити, тому скажу вам наперед, та ситуація, яка зараз склалася в судовій владі України, могла б бути набагато гіршою, якби не зкоординована і не злагоджена робота всіх гілок влади на забезпечення правосуддя.

Сьогодні, і ви це знаєте, всі суди на неокупованих територіях працюють у штатному режимі. Ми відновлюємо роботу судів на територіях, які звільнені від окупації росії і будемо робити все, щоб права і свободи людей були захищені.

Чи буде зменшено фінансування на суди першої та апеляційної інстанції у зв’язку з рішенням КМУ скоротити видатки та на які саме суди? Чи було рішеннями ДСА внесено зміни у відповідні кошториси на установи судової гілки влади?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 ДСА України на 2022 рік зменшені бюджетні призначення, а саме видатки розвитку на 541,6 млн гривень. На сьогодні видатки розвитку для судів не передбачені взагалі.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 401 для ДСА України на 2022 рік бюджетні призначення зменшені ще на 10 %, що становить 1 млрд 574 млн грн, з яких на:

• оплату праці – 1 млрд 418,4 млн грн;
• нарахування на заробітну плату – 65,3 млн грн;
• поточні видатки – 74,8 млн грн;
• оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 15,5 млн гривень.

Зменшення бюджетних асигнувань всіх місцевих та апеляційних судів, Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, Служби судової охорони, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Національної школи суддів України проведено за єдиним принципом пропорційно до затверджених кошторисів. Стосовно державних підприємств, що належать до сфери управління ДСА України, зазначу, що у 2022 році вони не є отримувачами бюджетних коштів, а отримують кошти лише згідно з укладеними договорами.

При цьому, у зв’язку з військовою агресією російської федерації значно зменшились надходження до спеціального фонду державного бюджету.

Які суди наразі не ухвалили рішення про передачу частини суддівської винагороди на користь оборони України?

Підтримуючи ініціативу голови Верховного Суду Всеволода Князєва та голови Ради суддів України Богдана Моніча, всі судді та працівники апаратів Верховного Суду, апеляційних, місцевих судів, працівники ДСА України та територіальних управлінь продовжують робити свої добровільні внески шляхом перерахування частини суддівської винагороди та заробітної плати на потреби Збройних Сил України

За підрахунками перерахованих коштів працівниками судової системи на підтримку Збройних Сил України та інші витрати на протидію агресії РФ за березень – квітень цього року українське військо додатково отримало понад 197 мільйонів гривень.

Окрім вказаної суми, яка підтверджується офіційно, судді, працівники апаратів судів та ДСА України долучаються й до іншої діяльності задля підтримки ЗСУ: допомагають біженцям, волонтерам, закуповують індивідуальні аптечки, жертвують на благодійні фонди й підтримують Сили територіальної оборони.

Якою є наразі середня заробітна плата працівників апаратів судів у розрізі відповідних посад (начальник канцелярії, секретар судового засідання, працівник архіву тощо)? Чи звертаються працівники судів до ДСА стосовно низьких зарплат?

На сьогодні заробітна плата начальника відділу канцелярії в місцевому суді складає 10,6 тис. грн, в апеляційному – 12,5 тис. грн; секретаря судового засідання   в апеляційному суді – 7,2 тис. грн; працівника архіву місцевого суду 6,5 тис. гривень.

На адресу Державної судової адміністрації України надходять звернення щодо розміру заробітної плати працівників апаратів судів, який не забезпечує належний рівень життя, суперечить вимогам часу і не відповідає рівню покладених на них обов’язків і відповідальності. Через низькі заробітні плати йде відтік кадрів з апарату суду.

Зазначена проблема постійно висвітлюється ДСА у зверненнях до всіх вищих органів виконавчої та законодавчої влади.

Разом з тим, якщо говорити про рівень зарплати працівників апарату судів по усіх групах оплати праці на початок року і станом на кінець квітня, то зрозуміло, що ми спостерігаємо зменшення її розміру. І цьому є об’єктивне пояснення – у нас в країні повномасштабна війна з агресором! Левова частка грошей скеровується державою на підтримку і забезпечення Збройних Сил України – це зараз найголовніше.

З якими апаратами судів наразі немає зв’язку? Чи відомо, яка зараз ситуація із працівниками судів Херсону?

Розпорядженням Верховного Суду усього, починаючи с 24 лютого 2022 року, було змінено територіальну підсудність 130 судів. Зокрема, 06.03.2022 територіальну підсудність місцевих загальних судів Херсонської області, міста Херсона та Херсонського апеляційного суду передано судам інших областей України; розпорядженням від 18.03.2022 змінено територіальну підсудність Господарського суду Херсонської області та Херсонського окружного адміністративного суду.

Організаційні питання та зв'язок з суддями та апаратами судів забезпечують керівники територіальних управлінь Державної судової адміністрації України у Черкаській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях. Так, начальник управління в Херсонській області контактує з відповідними посадовими особами судів.

Чи оголошувався простій у роботі працівників апарату певних судів?

В умовах воєнного стану, суди були змушені внести зміни в порядок своєї роботи. Існують різні шляхи вирішення головами судів (керівниками державної служби/ іншими уповноваженими особами) питань зайнятості працівників з дотриманням заходів безпеки, зокрема надання працівникам відпусток, запровадження дистанційної роботи (виконання роботи за межами робочого місця), запровадження простою.

Відповідно до частини першої статті 113 КЗпП України працівнику оплачується час простою з розрахунку не нижче від 2/3 встановленого працівникові посадового окладу.

Державна судова адміністрація України забезпечує вчасне отримання працівниками виплат, передбачених діючим законодавством.

Чи є потреба у спрощенні процедури звільнення працівників судів, ТУ ДСА тощо, які виїхали за межі України та зв’язок з якими втрачено, щоб взяти на їх посади інших?

Верховна Рада України 15 березня 2022 прийняла Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Він встановлює нові правила організації трудових відносин в умовах воєнного стану усіх підприємств, установ, організацій.

У зв'язку з виникненням загрози для життя і здоров'я працівників та їх сімей, багато державних службовців були вимушені тимчасово змінити місце проживання, при цьому більшість з них продовжує виконувати свої посадові обов'язки віддалено.

Комплексний підхід до застосування трудового законодавства та законодавства про державну службу України надає можливість вирішити питання щодо вивільнення посад працівників апаратів судів, які відсутні і зв'язок з якими втрачено.

Разом з тим існує потреба у спрощенні процедури прийняття кадрових рішень щодо посад державної служби, яка вирішується у проекті Закону України №7153. Згідно з даним законопроектом в умовах воєнного стану особи призначаються на посади державної служби керівником державної служби без конкурсного відбору.

Дійсно існує потреба в прискоренні прийняття управлінських рішень в умовах війни для забезпечення безперервності функціонування державних органів.                                                                                                        

На сьогодні Державна судова адміністрація України опрацьовує пропозиції судів щодо працевлаштування працівників апаратів судів України, які постраждали внаслідок війни росії проти України. Працівники судів, які вимушено стали переселенцями внаслідок російської агресії, можуть розраховувати на допомогу колег з пошуком житла та вирішенням побутових потреб.

З 25 березня 2022 року за ініціативи Державної судової адміністрації України запроваджено сервіс безкоштовної допомоги в пошуку тимчасового житла задля взаємодопомоги та згуртування працівників органів та установ системи правосуддя.

Ця ініціатива спрямована на спрощення комунікації та об'єднання працівників органів та установ системи правосуддя тих, хто рятуючись від війни евакуюється до більш безпечних регіонів та шукає житло - з тими, хто має можливість та готовий надати таку допомогу своїм колегам.

У період з 25 березня по сьогодні через сервіс подано 71 заявку про пошук житла та лише 3 заявки про надання житла. Деякі сім'я знайшли тимчасовий прихисток, але кількість заявок про пошук житла значно перевищує кількість заявок від тих громадян, які готові таке житло надати.

Звертаюсь до працівників судової системи, громадян, волонтерів із мирних регіонів нашої держави – у разі наявності такої можливості допоможіть тим, хто потребує житла.

Чи відомо, яка наразі потреба для зруйнованих чи розграбованих судів (у системах ВКЗ тощо)? Чи було відповідне звернення до міжнародних партнерів Україні з проханням надати суму на відновлення таких судів? Про яку суму йдеться за попередніми підрахунками?

На сьогодні 51 приміщення суду зазнало пошкоджень внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України.

Із зазначеної кількості 4 приміщення судів – Господарського суду Миколаївської області, Бородянського районного суду Київської області, Ізюмського міськрайонного суду Харківської області та Харківського апеляційного суду, яке є пам’яткою архітектури, є повністю зруйнованими.

Переважна більшість пошкоджених судів розташовані в Харківській та Донецькій областях.

У 47 частково пошкоджених приміщеннях місцевих судів вибиті вікна, в деяких відсутнє електропостачання, теплопостачання, водопостачання,  пошкоджені стелі, внутрішні двері, зазнали руйнування внутрішні перегородки між кабінетами, пошкоджені зали судових засідань тощо.  У деяких будівлях місцевих судів спочатку бойових дій були вибиті або пошкоджені вікна, а вже згодом будівлі  зазнали значних пошкоджень.

            Безумовно, наявність більш детальних ушкоджень буде з'ясовано після проведення ґрунтовного обстеження всіх пошкоджених будівель.

Існують випадки проникнення в будівлі судів та розкрадання майна, переважно меблів, комп'ютерної техніки.

У зруйнованих судах знаходилось 329 персональних комп’ютерів, 12 одиниць серверів та серверного обладнання, 173 одиниці оргтехніки різних типів, 19 комплектів обладнання залів судових засідань, яке забезпечувало проведення судових засідань у режимі відеоконеренцзв’язку. Загальна потреба в коштах для закупівлі тільки цього ІТ-обладнання становить більше 25 млн гривень. І це лише орієнтовні цифри.

Ми вже починаємо отримувати листи від судів, приміщення яких були пошкодженні, з повідомленнями про збереження частини ІТ-обладнання. У той же час, на жаль, надходять також повідомлення і про втрати обладнання.

З огляду на те, що більшість пошкоджених судів знаходиться на окупованій території, на сьогодні ДСА України не володіє повною інформацією щодо пошкодженого та викраденого ІТ-обладнання в таких судах. Відповідні розрахунки можливо буде здійснити тільки після деокупації.

За попередніми розрахунками для відновлення роботи зазначених судів з проведенням комплексних ремонтних робіт, придбання необхідної техніки, обладнання та меблів необхідно орієнтовно близько 1 млрд гривень.

Потреба у відновленні роботи судів вивчається щоденно, ми формуємо мапи судів, де можливо і неможливо працювати. Ця робота триває постійно. Ми знаємо про кожне зруйноване та розграбоване приміщення, знаємо орієнтовну потребу, а також розуміємо потреби людей, які були змушені переїжджати та покинути домівки.

Наші міжнародні партнери готові надавати нам посильну допомогу, адже забезпечення права на справедливий суд є конституційним та гарантованим правом. Ми ведемо перемовини з нашими давніми міжнародними партнерами про першочергові заходи з відновлення роботи судів, про подальші можливі кроки у відбудові судів, і вони готові нам в усьому допомагати.

Наразі не лише партнерами, але й просто міжнародними суддівськими організаціями надається посильна гуманітарна допомога за потребою. Скажімо, литовські судді та працівники судів направили ще в перші дні війни нам допомогу. Буквально днями відбулися перемовини про надання допомоги від португальських колег. Діалог з партнерами з розвитку, з іншими організаціями судів чи просто судовими установами триває. Сподіваюсь, спільними зусиллями ми швидко відновимо українську судову систему. За що і хочу подякувати нашим міжнародним партнерам та міжнародним суддівським організаціям.

Скільки судів наразі зупинило проведення засідань у режимі відеоконференцзв’зяку? Чи використовують суди інші системи, інше програмне забезпечення, окрім EasyCon?

Підсистема відеоконференцзв’язку доступна для роботи з усіма судами, які здійснюють правосуддя. У режимі відеоконференцзв’язку не проводять судові засідання лише ті суди, які у зв’язку з війною припинили свою роботу, а підсудність розгляду справ цих судів передано іншим судам.

Мені не відомі факти використання інших систем ВКЗ (окрім підсистеми відеконференцзв’язку – саме так називається ця підсистема Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а не EasyCon, як Ви зазначили). Використання судами інших підсистем, по-перше, не передбачено Положенням про ЄСІТС, а по-друге не має сенсу використовувати інше програмне забезпечення, оскільки підсистема відеконференцзв’язку забезпечує ряд унікальних функцій, які не можуть забезпечити інші системи:

• Авторизація за кваліфікованим електронним підписом
• Авторизація через електронний кабінет Електронного суду
• Ведення протоколу судового засідання та доступ до протоколу сторін процесу
• Здійснення та централізоване зберігання запису судового засідання
• Можливість після сплати судового збору надати доступ до запису судового засідання через підсистему
• Здійснення секретарем трансляцій судових засідань у випадках, визначених кодексами, на портал судової влади.
• Система має відповідний експертний висновок, зареєстрований в Адміністрації Держспецзв’язку.

ДП «Інформаційні судові системи» раніше повідомляло про ризики зупинки роботи через відсутність фінансування. Чи вирішено дане питання?

Питання з оплатою наданих послуг державним підприємствам, що належать до сфери управління ДСА України, за січень і лютий поточного року практично вирішене.

Однак залишаються ризики відсутності фінансування відповідних видатків у наступних місяцях. Справа в тому, що частина видатків на оплату послуг підприємствам передбачена в державному бюджету за спеціальним фондом державного бюджету. Джерелом наповнення цього фонду є надходження від сплати судового збору. Проте з початком воєнних дій в Україні надходження судового збору зменшились. Невиконання планів надходження судового збору призведе до виникнення заборгованості органів судової системи за надані державними підприємствами послуги. А це, в першу чергу, заробітна плата працівників цих підприємств та послуги Інтернет-зв’язку судів і можливість роботи всіх електронних сервісів правосуддя.

Крім цього, на сьогодні казначейством за загальним фондом державного бюджету в першочерговому порядку виплачується суддівська винагорода, здійснюється оплата праці працівників апаратів судів та комунальних послуг. Тому доводиться чекати, коли дійде черга до інших платежів, у тому числі і послуг, наданих державними підприємствами – адміністраторами електронних судових сервісів.

Коли планується відновити доступ сторін по справі до інформації про стан розгляду судових справ та Реєстру судових рішень?

Дійсно, для запобігання загрози життю і здоров’ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану, доступ до публічних сервісів Єдиного державного реєстру судових рішень та Стану розгляду справ було частково обмежено. Це було спільним рішенням, прийнятим членами оперативного штабу органів системи правосуддя, який утворений Радою суддів України на період воєнного стану.  

Натомість, необхідно відмітити, що Реєстр продовжує безперебійне функціонування у внутрішній мережі судової системи та у встановленому порядку наповнюється судовими рішеннями, які виносяться іменем України.

Поступово відновлюється повний доступ до сервісів Реєстру суддям та представникам правоохоронних органів за новою процедурою, яка передбачає додаткові заходи із забезпечення кіберзахисту. На сьогодні повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру вже відновлено для суддів та представників органів, які мають право на такий доступ відповідно до затвердженого Порядку ведення Реєстру. 

Загальний доступ до публічної частини інформаційних ресурсів Реєстру буде відновлений одразу після завершення дії правового режиму воєнного стану на всій території України або усунення загрози для життя і здоров’я суддів та учасників судового процесу у цей період.

Сподіваюсь, це буде найближчим часом. Проте будь-хто, хто є стороною судового процесу, може отримати доступ до судових рішень по своїх справах, зареєструвавшись в Електронному суді.

Яким чином зараз забезпечується повідомлення осіб про судові засідання?

У порядку повідомлення учасників справи з початком війни нічого не змінилося. Інформація надходить листами, SMS, шляхом направлення в особисті кабінети Електронного суду, через додатки «єСуд», «Дія». Також функціонує сервіс «Список судових справ, призначених до розгляду» на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Чи розглядається можливість дистанційного розгляду справ суддями (не в приміщенні суду)?

Ми маємо технічну можливість за рішенням керівництва судів забезпечити відносно безпечний віддалений доступ до інформаційних ресурсів цих судів. І працівники ДСА України, і фахівці державних підприємств (адміністраторів електронних сервісів правосуддя) всіляко цьому сприяють та надають відповідні консультації. Для підвищення обізнаності користувачів та зменшення впливу основних типів кіберзагроз, ДСА України розроблено та доведено рекомендації щодо організації віддаленої роботи.

З метою врегулювання питання дистанційного розгляду справ 14 березня 2022 року Радою суддів України прийнято рішення, яке визначає можливість дистанційної роботи суддів, але за окремим рішенням та лише для суддів, які вимушено залишили свої місця проживання та перебувають в інших містах, але виключно в межах України.

Отже, на сьогодні і суди, і ДСА України, і технічні адміністратори автоматизованих систем, розуміючи важливість запровадження віддаленої роботи працівників в умовах воєнного стану, готові приймати підвищені ризики можливих загроз інформаційної безпеки у випадку віддаленої роботи. Все це задля забезпечення особистої безпеки життя і здоров’я людей.

Щодо дистанційного відправлення правосуддя, то це складніше питання. Навколо нього багато дискусій, як у парламенті, так і серед суддівської спільноти. Це питання насамперед потребує правового, а не технічного врегулювання.

Чи необхідно завіряти копії документів, додані до позову, поданого через Електронний кабінет?

Всі документи, що відправляються до суду через електронний кабінет, автоматично підписуються КЕП особи, яка їх відправляє. Таким чином і відбувається факт засвідчення копій документів. Тому окремо не потрібно завіряти копії надісланих документів.

У випадку, коли користувачу Електронного кабінету необхідно направити документи, які засвідчені іншими особами (з наявністю КЕП цих осіб), то такі файли разом з КЕП відповідних осіб можуть бути направлені до суду в якості додатків до позовної заяви.

Чи працює зараз Електронний суд, зокрема, чи відсилають (або чи мають можливість) суди відсилати до кабінетів учасників процесів повідомлення та рішення? Дане питання пов’язане зі скаргами адвокатів стосовно того, що деякі суди припинили відправку повідомлень через Електронний суд.

Електронний суд працює ще з 2018 року в тестовому режимі, а з 5 жовтня минулого року офіційно оголошено про початок його функціонування.

З дати офіційного запуску Електронного суду програмне забезпечення працює в штатному режимі.  

Певні недовготривалі перебої сервісу спостерігалися лише після всім відомої ще довоєнної хакерської атаки на державні органи України 14 січня цього року. Протягом декількох днів доступ до програмного забезпечення був свідомо обмежений для подальшого запобігання негативним наслідкам кібератаки. З початку війни та ввесь це час сервіс повноцінно працює.

Більше того, 08.04.2022 в Електронному суді з’явилася можливість відправляти іншим сторонам у справі, якщо вони є користувачами кабінету, процесуальні документи перед відправкою таких документів до суду, з отриманням підтвердження (квитанції) про доставку таких документів до електронних кабінетів інших сторін. Така квитанція автоматично відправляється до суду разом з основним пакетом документів.

Вказаний функціонал на даний момент успішно працює і масово використовується.

Чи всі суди зараз приймають документи через Електронний кабінет від учасників процесів та реєструють їх? Які суди наразі не працюють з системою Електронного суду?

З системою Електронний суд не працюють суди, підсудність розгляду справ яких змінено у зв’язку з воєнними діями в державі – внаслідок тимчасової окупації частини наших територій російськими загарбниками або активних бойових дій.

Як зараз технічно забезпечується розгляд кримінальних справ у судах та чи використовуються інструменти для дистанційного розгляду?

У судах технічне забезпечення розгляду справ не залежить від виду судочинства (кримінальне, адміністративне, господарське чи цивільне). Є певні особливості не технічного, а процесуального характеру, що відрізняє порядок проведення судових засідань у режимі ВКЗ у кримінальному судочинстві.

Водночас розгляд кримінального провадження також можливий в режимі відеоконференцзв’язку спільно з установами виконання покарань, установами для попереднього ув’язнення (СІЗО), медичними установами, які мають відповідні технічні можливості (персональний комп’ютер або ноутбук, обладнаний веб-камерою, мікрофоном та динаміком, та підключений до мережі  Інтернет).

Чи можуть зараз адвокати, що перебувають за межами України, брати участь у судових засіданнях та використовувати Електронний суд?

На даний момент доступ до електронних судових ресурсів, окрім території України, відкрито з наступних країн: Болгарія, Данія, Іспанія, Молдова, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія.

Доступ з інших країн буде відкрито найближчим часом. Доступ із території іноземних країн був тимчасово обмежений з міркувань кібербезпеки, актуальність якої особливо зросла з початком війни.

Чи дійсно зараз у деяких судах відключено стаціонарні телефони через несплату за відповідні послуги? Як у такому разі учасник процесу, що перебуває в іншому регіоні, може дізнатися про стан розгляду своєї справи?

Насправді такі випадки мені невідомі. Всі стаціонарні телефони в судах працюють.

У випадку, якщо така ситуація виникне через недостатнє фінансове забезпечення, ми будемо невідкладно це питання вирішувати.

Для учасників судового процесу альтернативним і, на мій погляд, дуже зручним і комфортним варіантом, за допомогою якого можна дізнатись про стан розгляду справ у суді, є Електронний суд.

Для цього – необхідно лише зареєструватись в Електронному кабінеті. Тож, хто ще не зареєструвався – можна це безперешкодно сьогодні зробити.

Хоча, я Вам скажу, що непрацюючий телефон, - це найменша проблема, що може виникнути в наших судах під час війни. Ми зараз стоїмо перед значно більшими і складнішими викликами.

Судова система України потребуватиме чергового перезавантаження, а робота судів в умовах війни стане маркером, за яким визначатиметься наша здатність організовуватися на забезпечення здійснення правосуддя в надзвичайних умовах, і війна – це найстрашніше випробування, яке придумало людство, тестуючи свою витривалість і дієздатність.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.