Оприлюднені в Реєстрі вступна та резолютивна частини рішення суду є достатньою підставою для виконання держвиконавцем покладеного на нього обов’язку і зупинення вчинення виконавчих дій щодо боржника, — КГС ВС

Офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень вступна та резолютивна частини рішення суду є достатньою підставою для виконання державним виконавцем покладеного на нього обов`язку та зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові по справі 917/1400/16.

Так, у 2020 році ТОВ звернулось до Господарського суду зі скаргою на дії та бездіяльність головного державного виконавця з вимогами про:

- визнання неправомірними дій головного державного виконавця;

- скасування постанови головного державного виконавця;

- визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця щодо незупинення ним вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з підстав порушення Господарським судом провадження у справі про банкрутство ТОВ та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;

- зобов`язання головного державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій з підстав порушення Господарським судом провадження у справі про банкрутство ТОВ.

Департамент ДВС Міністерства юстиції України та АТ «Альфа-Банк" звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами.

Верховний Суд зазначив, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю, зокрема, про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Полтавської області у справі було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ  та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначено у резолютивній частині ухвали. Вступну та резолютивну частини зазначеної ухвали 04.06.2020 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень в мережі Інтернет за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/. Повний текст означеної ухвали складено та підписано 09.06.2020.

03.06.2020 ТОВ поінформувало державного виконавця та його керівника про постановлення 02.06.2020 Господарським судом Полтавської області зазначеної ухвали у справі про банкрутство боржника у виконавчому провадженні, що підтверджується листами, текст яких містить посилання на сторінку Єдиного державного реєстру судових рішень, копією опису вкладення в цінний лист, поштової накладної та фіскального чеку, виданого відділенням ПАТ "Укрпошта". Вказані листи були отримані представником Міністерства юстиції у відповідному відділенні ПАТ "Укрпошта" 05.06.2020 в 09:37, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта". ТОВ також здійснено направлення електронного листа для Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на офіційні електронні адреси Міністерства юстиції України ([email protected] та [email protected]), в якому були вкладені листи-повідомлення про банкрутство ТОВ, адресовані державному виконавцю Відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та його керівнику Директору Департаменту ДВС.

Відповідно до положень частин 1 - 3 статті 5 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, можуть офіційно опубліковуватися у друкованих виданнях. Судові рішення вважаються офіційно опублікованими за умови посвідчення органом, який забезпечує ведення Реєстру, відповідності судових рішень оригіналам або електронним копіям судових рішень, внесених до Реєстру. Судові рішення можуть офіційно опубліковуватися в скороченому обсязі, якщо це виправдано метою видання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 вказаного Закону).

Відтак, офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень вступна та резолютивна частини ухвали Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 є достатньою підставою для виконання державним виконавцем покладеного на нього обов`язку та зупинення вчинення виконавчих дій у відношенні боржника - ТОВ.

Проте державним виконавцем Відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України не було зупинено вчинення виконавчих дій у зв`язку з відкриттям господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника - ТОВ, а продовжено вжиття заходів щодо примусового виконання рішення суду та прийнято рішення про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні щодо майна боржника, відносно якого державним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна боржника від 14.05.2020, про що 09.06.2020 винесено постанову в межах виконавчого провадження.

Отже, всупереч наведеним вище нормам Закону України "Про виконавче провадження", за наявності мораторію на задоволення вимог кредиторів та офіційного розміщення таких відомостей у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим, органом державної виконавчої служби вчинялись дії щодо примусового виконання рішення шляхом прийняття рішення про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Верховний Суд зауважує, що частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вимоги щодо здійснення виконавчого провадження з дотриманням засад законності, диспозитивності та співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням. Недотримання таких засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження. У разі неспівмірності вжитих органом ДВС заходів з виконання судового рішення на користь стягувача боржник може понести додаткові майнові втрати, що пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень внаслідок визначення державним виконавцем додаткових заходів з примусового виконання рішень.

При цьому судом апеляційної інстанції правомірно віхилено посилання скаржника на те, що призначення суб`єкта оціночної діяльності не є безпосереднім заходом примусового виконання рішення та не підлягає оскарженню шляхом скасування такої постанови, виходячи з того, що відповідно до частини 1 статті 13, частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" рішення державного виконавця про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду є елементом заходу примусового характеру, яке не може правомірно здійснюватися в період мораторію на задоволення вимог стягувача (частини 2 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства), про яке державному виконавцю було відомо.

Аналогічні посилання скаржників у касаційних скаргах Верховним Судом також відхиляються, враховуючи те, що відповідно до положень частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За наведеного, рішення державного виконавця про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду також підлягає оскарженню, а отже доводи касаційних скарг щодо неврахуванням судами попередніх інстанцій положень частини 1 статті 13, статей 20, 57 Закону України "Про виконавче провадження", Додатку до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, яким визначено перелік виконавчих дій та строків їх вчинення та, які, за доводами скаржників, не відносять постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності до виконавчих дій, ґрунтується на неправильному тлумаченні норм матеріального права.

З огляду на викладене висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що державний виконавець, приймаючи рішення щодо винесення 09.06.2020 постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та не вчиняючи дії щодо зупинення виконавчих дій у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", діяв неправомірно, що стало підставою для задоволення скарги у оскаржуваній частині, є обґрунтованими.

За встановленого, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.