Когда нет необходимости начинать судебное разбирательство сначала в случае замены судьи по уголовному делу, – позиция Верховного Суда

Принимая решение о продлении судебного разбирательства после замены судьи, суд принимает во внимание право обвиняемого получить судебное решение в разумный срок, которое при аннулировании результатов предварительного длительного рассмотрения и при рассмотрении дела с самого начала практически невозможно обеспечить. Об этом заявил Кассационный уголовный суд Верховного Суда в постановлении от 13 июня 2023 года по делу №461/5454/14-к.

В частности, КУС отметил, что до замены судьи судебное разбирательство по этому делу уже длилось 5 лет, и за это время был исследован значительный объем доказательств, в частности, допрошено 36 свидетелей и изучено 59 томов других доказательств. Суд первой инстанции, принимая решение о судьбе судебного разбирательства после замены судьи, не мог не принять во внимание право обвиняемых получить судебное решение в разумный срок (ст. 6 Конвенции, ч. 5 ст. 28 УПК), которое при аннулировании результатов предварительного рассмотрения и рассмотрении дела сначала практически невозможно было обеспечить.

Также КУС отметил, что когда сторона требует отмены или изменения судебного решения, ссылаясь на нарушение, допущенное в ходе уголовного производства, она должна обосновать не только наличие такого нарушения, но и убедить, что оно существенно отразилось на возможностях стороны отстаивать свою позицию по делу и не было исправлено в ходе уголовного производства.

Обставини справи

Розгляд цього кримінального провадження тривав близько 5 років і за цей час відбулася заміна одного з суддів у колегії, після чого суд першої інстанції визнав, що немає необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку, продовживши розгляд кримінального провадження. Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

Прокурор, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 КПК, просив Верховний Суд скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду, якою той залишив без змін виправдувальний вирок, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Зокрема, на думку прокурора, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора про розгляд справи спочатку після зміни складу суддів.

Позиція Верховного Суду щодо відмови суду розпочати розгляд з початку

Сторона обвинувачення заявляла про істотне порушення процесуального закону внаслідок того, що після заміни одного судді в колегії суд першої інстанції ухвалою від 13 лютого 2020 року визнав, що немає необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку і продовжив розгляд.

Прокурор вважав, що за наявності заперечення сторони проти продовження розгляду після заміни судді суд зобов`язаний розпочати розгляд спочатку.

Верховний Суд наголосив, що принцип безпосередності дослідження доказів є основоположним для кримінального провадження, що передбачає можливість для сторін проводити допити свідків і експертів, а також досліджувати інші докази перед суддею, який прийматиме рішення.

У той же час ВС зазначає, що ця вимога сформульована як принцип, яким має керуватися суд, приймаючи процесуальні рішення в конкретній ситуації, і засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин цей принцип реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати його з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб.

Суд, серед іншого, має прийняти до уваги свій обов`язок створити необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частина 6 статті 22 КПК), у тому числі свій обов`язок забезпечити розумний строк розгляду справи (частина 2 статті 28 КПК).

Суд відзначає, що до заміни судді судовий розгляд у цій справі вже тривав 5 років, і за цей час було досліджено значний обсяг доказів, зокрема, допитано 36 свідків і та вивчено 59 томів інших доказів.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення щодо долі судового розгляду після заміни судді, не міг не взяти до уваги право обвинувачених осіб отримати судове рішення в розумний строк (стаття 6 Конвенції, частина 5 статті 28 КПК), яке при анулюванні результатів попереднього розгляду і розгляді справи з початку практично не можливо було забезпечити.

Суд також приймає до уваги, що принцип безпосередності спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає стороні можливість з`ясувати всі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію. У цьому контексті спостереження судді щодо поведінки свідка можуть мати важливі наслідки.

Суд зазначає, що в цій справі сторона обвинувачення обґрунтовувала свою позицію головним чином документальними доказами. На відміну від показань свідків, де безпосереднє сприйняття показань і спостереження за поведінкою свідка, його відповідями і іншими обставинами може мати суттєве значення для оцінки достовірності таких показань, на дослідженні документів ці фактори не позначаються. У Суду немає підстав для сумніву, що суддя, яка прийшла на заміну, дослідила документи, надані сторонами.

Суди попередніх інстанцій також прийняли до уваги, що вирішальна більшість суддів у колегії - два з трьох - не були замінені і брали участь у дослідженні доказів. Крім того, докази, значення яких для встановлення обставин справи сторона обвинувачування оспорювала в суді апеляційної інстанції, зокрема висновок експертів від 24 травня 2019 року, був досліджений вже новим складом суду.

За таких обставин рішення суду продовжити розгляд справи не виглядає довільним, враховуючи, у тому числі, і поведінку сторони обвинувачення (частина 3 статті 28 КПК), а саме - відсутність будь-якого обґрунтування з її боку щодо необхідності проводити весь об`ємний судовий розгляд з початку.

Крім того, Суд зазначає, що коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона, крім іншого, має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення, і скористалася можливостями, наданими їй іншою стороною та/або судом.

У цій справі сторона обвинувачення в апеляційний та касаційній скаргах не зазначила, які саме докази були неправильно оцінені колегією суддів внаслідок заміни судді. В своїй касаційній скарзі сторона обвинувачення оспорює лише дії суду першої інстанції, які відбулися після заміни судді: дослідження висновку експертизи та відмову у призначенні повторної експертизи, відсутність запису проголошення вироку. Сторона обвинувачення не ставила під сумнів оцінку судом показань свідків, допитаних під час судового розгляду, або інших доказів, досліджених до заміни судді.

Крім того, сторона обвинувачення мали можливість заявити клопотання про повторне дослідження тих чи інших доказів, зокрема і тих, які були досліджені судом до зміни судді у складі колегії. Однаку матеріали провадження не містять будь-якої інформації, що такою можливістю сторона обвинувачення скористалася.

Виходячи з цього, Верховний Суд вважає, що сторона обвинувачення не обґрунтувала, що порушення, на яке вона посилається,  перешкодило чи могло перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення у значенні статті 412 КПК, а тому відхиляє цей довід касаційної скарги.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.