Сумма возмещения по гражданскому иску в уголовном производстве не обязательно должна совпадать с размером причиненного преступлением ущерба – Верховный Суд

Сумма возмещения по гражданскому иску в уголовном производстве не обязательно должна совпадать с размером причиненного преступлением ущерба, указанным в обвинении, которое суд признал доказанным.

Нанесенный уголовным правонарушением ущерб как обстоятельство, влияющее на его квалификацию и решение других вопросов, связанных с привлечением лица к уголовной ответственности, и возмещение ущерба как способ защиты нарушенного гражданского права и компенсационный механизм имеют неодинаковую юридическую природу, отличаются по критериям определения и правовым последствиями. Об этом указал Кассационный уголовный суд Верховного Суда в постановлении от 24 апреля 2024 года по делу №644/1546/23.

Обставини справи

Обвинуваченого визнано винуватим в тому, що він в умовах воєнного стану проник до підвального приміщення, де зрізав кабелі електрозв’язку на загальну суму 5 985,98 грн, які належали АТ «Укртелеком», однак не вчинив усіх дій, які вважав необхідними вчинити для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Потім обвинувачений повторно в умовах воєнного стану проник до підвального приміщення, де зрізав кабелі електрозв’язку на загальну суму 5 251,98 грн, які належали АТ «Укртелеком», та вчинив усіх дій, які вважав необхідними вчинити для доведення кримінального правопорушення до кінця, але не зміг закінчити кримінальне правопорушення з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий жителем будинку.

Місцевий суд засудив особу за ч. 2 ст. 15- ч. 4 ст. 185; ч. 3 ст. 15 – ч. 4 ст. 185 КК. Також суд відмовив у задоволенні цивільного позову АТ «Укртелеком» про стягнення з обвинуваченого на користь АТ «Укртелеком» у відшкодування заподіяних кримінальними правопорушеннями реальних збитків – 46 634,5 грн і втраченої вигоди – 27 24,64 грн. Апеляційний суд залишив без змін цей вирок.

У касаційній скарзі представник потерпілого АТ «Укртелеком» вважав безпідставною відмову у задоволенні цивільного позову з підстав того, що заявлені вимоги виходять за межі пред’явленого особі обвинувачення.

Позиція ККС ВС

Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанції в частині вирішення цивільного позову і в цій частині призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Так, ККС перевірив, що при відмові у задоволенні цивільного позову, суд першої інстанції у вироку зазначив, що обвинувачений вчинив два замахи на таємне викрадення майна АТ «Укртелеком», але жодним майном цивільного позивача так, щоб мати можливість звернути його на свою чи третіх осіб користь або розпорядитися в інший спосіб, не заволодів.

Майно, на яке було спрямовано протиправне посягання, вилучено під час досудового розслідування та підлягає поверненню АТ «Укртелеком».

Крім того, суд у своєму рішенні зазначив, що заявлені цивільним позивачем вимоги про стягнення вартості ремонтних робіт та втраченої позивачем вигоди виходять за межі пред’явленого особі обвинувачення.

ККС не погодився з такими висновками суду та вказав, що судом залишено поза увагою положення статей 127, 128 КПК, ст. 22 Цивільного кодексу України, за змістом яких сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов’язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним.

Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов’язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності, та відшкодування збитків як спосіб захисту порушеного цивільного права і компенсаційний механізм мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками.

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.