Нарушение порядка передачи рапортов между воинскими частями по участию военнослужащего в боевых действиях не свидетельствует об отсутствии у него права на дополнительное вознаграждение – Верховный Суд

Нарушение порядка передачи документов, рапортов и другой информации между воинскими частями относительно непосредственного участия военнослужащего в обеспечении боевых действий по обеспечению мер по национальной безопасности и обороне, отпору и сдерживанию вооруженной агрессии не свидетельствует об отсутствии у него права на такое вознаграждение. Об этом указал в своем постановлении от 10 октября 2024 года Верховный Суд по делу №120/14606/23 по иску военнослужащего к воинской части Государственной пограничной службы.

Обставини справи

Позов обґрунтований тим, що позивач з квітня 2022 року як військовослужбовець відправлений у службове відрядження до військової частини та відповідно до довідки від 5 серпня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 7 квітня по 25 червня 2022 року.

Однак додаткова винагорода відповідно до постанови Кабміну від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стан» була нарахована та сплачена не в повному обсязі.

Відповідач вказував на те, що за період перебування позивача у службовому відрядженні у військовій частині, остання мала б щомісячно до 5 числа про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах за попередній місяць. Проте жодних листів, до яких додатком був би список із підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за квітень- червень 2022 року на адресу військової частини не надходило.

Враховуючи, що участь позивача у бойових діях або заходах в повній мірі не підтверджена у визначеному порядку, правових підстав для здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період спірних правовідносин.

Суди попередніх інстанцій позов задовольнили.

Суди мотивували свої рішення тим, що позивач дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, а тому відповідач не може посилатися як на підставу незгоди із позовом на невиконання військовою частиною формальних процедур реалізації права, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією з військових частин встановленого порядку, чим порушуватиметься суть права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі. Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції – без змін.

Позиція Верховного Суду

Встановлена постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Водночас реалізація зазначених приписів Постанови №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.

Наказом №164-АГ було встановлено, якими саме документами має підтверджуватися безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Судами встановлено, що позивачу була видана довідка на підставі одного із підтверджуючих документів (бойового розпорядження), передбачених пунктом 3 наказу № 164-АГ, якою підтверджується безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей.

Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач.

Надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується належною довідкою. Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

Автор: Наталя Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.