Объединенная палата КГС высказалась, является ли нарушением отсутствие в решении суда указания на дату составления его полного текста и несвоевременная отправка решения в Реестр

Отсутствие в решении суда указания на дату составления его полного текста и несвоевременная отправка обжалованного судебного решения суда первой инстанции в Единый государственный реестр судебных решений при условии, что участник дела (в частности, инициировавший иск – истец), подающий апелляционную жалобу, знал о рассмотрении дела, не является препятствием для получения этим лицом в разумный срок информации о состоянии известного ему судебного производства и не свидетельствует о наличии случаев, предусмотренных частью 2 статьи 358 ГПК.

Лицом, не уведомленным о рассмотрении дела, нельзя считать лицо, которое собственно инициировало рассмотрение дела или судебного производства (истца, заявителя, третьих лиц, заявляющих самостоятельные требования по предмету спора), которое воспользовалось своим правом доступа к правосудию, подало исковое заявление (заявление, жалобу), по которой открыто производства.

Законодатель при конструировании части второй статьи 358 ГПК не определил, что при ее применении должна учитываться дата внесения судом решения в Единый государственный реестр судебных решений.

Об этом указал Верховный Суд в составе Объединенной палаты Кассационного гражданского суда в постановлении от 4 ноября 2024 года по делу № 405/4689/19.

Обставини справи

У цій справі позивач просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину на 21/100 частку будинку.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 2 статті 358 ЦПК.

Судове рішення мотивовано тим, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи, представник позивача подавав до суду першої інстанції заяву про відкладення розгляду справи, проте апеляційну скаргу позивач подав після спливу одного року з моменту його проголошення.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення до Верховного Суду заявник посилається на абзац 2 ч. 2 статті 389 ЦПК (порушення норм процесуального права).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що:

• апеляційний суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 361/3406/18, та зробив помилкові висновки про те, що апеляційна скарга подана поза межами річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, оскільки конкретна дата складення повного тексту судового рішення не зазначена. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, не встановив дату складення повного тексту рішення суду першої інстанції та дату його вручення стороні, яка не була присутньою під час його ухвалення;
• у повному тексті оскаржуваного рішення, ухваленого 2 лютого 2022 року, не вказано дати складення повного тексту судового рішення, та що у матеріалах справи відсутні будь-які докази про направлення сторонам у справі копії повного тексту цього рішення;
• поза увагою апеляційного суду залишилося те, що згідно з частиною другою статті  2 Закону «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з інформацією із Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) повний текст рішення, ухваленого 2 лютого 2022 року, Ленінський районний суд Кіровограда надіслав до ЄДРСР лише 28 грудня 2022 року, яке зареєстровано 29 грудня 2022 року, а оприлюднено 3 січня 2023 року;
• з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції позивач звернувся 21 грудня 2023 року, тому у суду апеляційної інстанції були відсутні обґрунтовані підстави для висновку, що апеляційна скарга подана поза межами річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду погодився з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК).

Сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.

У цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, а саме:

а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки;

б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Доступ до окремих думок суддів через ЄДРСР забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку (частина третя статті 3 Закону «Про доступ до судових рішень»).

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати КЦС зауважив, що:

• особою, не повідомленою про розгляд справи (пункт 1 ч. 2 статті 358 ЦПК), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої відкрито провадження;
• законодавець при конструюванні частини другої статті 358 ЦПК не визначив, що під час її застосування має враховуватися дата внесення судом рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
• відсутність у рішенні суду вказівки на дату складання його повного тексту та несвоєчасне надіслання оскарженого судового рішення суду першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень, за умови, що учасник справи (зокрема, котрий ініціював позов - позивач), який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження та не свідчить про наявність випадків, передбачених ч. 2 статті 358 ЦПК.

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду погодився з висновками апеляційного суду про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, належним чином повідомленої про розгляд справи, поданою після спливу одного року з дня складання повного тексту, оскільки доказів виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення позивача до суду із апеляційною скаргою, в матеріалах справи немає.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції позивач на обставини непереборної сили як на причину поновлення річного строку не посилався.

З урахуванням висновків, зроблених у цій постанові, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2024 року у справі № 757/24098/18-ц, від 7 грудня 2022 року у справі № 757/31634/15-ц, від 14 червня 2023 року у справі № 200/5831/16-ц, від 17 січня 2024 року у справі № 376/602/20, від 18 травня 2022 року у справі № 757/2543/16, від 24 січня 2024 року у справі № 362/1426/17, від 29 листопада 2023 року у справі № 361/3406/18, від 31 липня 2024 року у справі №757/54645/16-ц.

Автор: Наталя Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.