Показання та свідчення під примусом: висновок ЄСПЛ

У разі застосування правоохоронцями примусу до особи втрачають цінність не лише свідчення, надані у такий спосіб проти себе, але й показання щодо інших обставин справи, зокрема, проти інших осіб. Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі «Голубятніков і Жучков проти Росії» (№ 49869/06 і 44822/06), передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Дмитра Голубятнікова і Сергія Жучкова, яких підозрювали у вбивстві, заарештували співробітники поліції. За словами затриманих, їх побили гумовими палицями та одягли протигази на голову, для того щоб заблокувати їм доступ до повітря.

Голубятнікова, який відмовився зізнатися, направили в лікарню, де діагностували численні тілесні ушкодження, зокрема, переломи ребер. Підозрювані не визнали себе винними.

Скарги чоловіків щодо жорстокості поліції неодноразово перевірялися, проте органи прокуратури відмовлялися відкривати кримінальне провадження.

Водночас зізнання Жучкова були використані судом серед інших доказів, на підставі яких осіб було засуджено до 12 та 9 років ув’язнення. При цьому суди відхилили твердження про жорстоке поводження як необґрунтовані.

Посилаючись на статтю 3 (заборона катування) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, засуджені звернулися до Страсбургу. Заявники поскаржилися на те, що зазнали жорстокого поводження, а органи влади не провели ефективного розслідування їх тверджень. Вони також скаржилися на несправедливе засудження, що грунтувалося на показах, наданих під примусом.

ЄСПЛ констатував порушення Конвенції та присудив 25 тис. євро справедливої компенсації завданої моральної шкоди кожному заявнику.

З текстом прес-релізу рішення у справі «Голубятніков і Жучков проти Росії» (№ 49869/06 і 44822/06) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися тут.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що 9 жовтня, Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Гирляно проти Росії». На користь позивача була присуджена компенсація в розмірі 74,5 тис.євро.

Також Європейський суд став на сторону благодійного фонду в справі проти України. Прокурор вимагав вилучення майна фонду «Батьківська турбота», посилаючись на рішення Ради міністрів УРСР 1960 року.

Крім того, ЄСПЛ виніс рішення у справі Криволапова, обвинуваченого у вбивстві журналіста.

У січні 2004 року проти Криволапова, який обіймав посаду заступника начальника Краматорського міського відділу поліції, було відкрито кримінальну справу. Він звинувачувався у фальсифікації справи проти обвинуваченого у вбивстві місцевого журналіста Ігоря Александрова, а саме в спробах перекласти провину на бездомного Юрія Вередюка, щоб уникнути відповідальності за нерозкриття злочину в 2001 році.