Виселення особи з житлового будинку, переданого в іпотеку у зоні АТО: роз’яснення ВС

Статтею 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» зупинено дію Закону України «Про іпотеку» в частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки, продаж предмета іпотеки чи його реалізації на прилюдних торгах, а також виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти. 

Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28 листопада 2018 року, переглядаючи справу № 265/4748/16/16-ц (касаційне провадження № 61 16347св18).

Суди встановили, що з метою виконання зобов’язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки. Рішенням апеляційного суду Донецької області у рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на житловий будинок відповідача шляхом його продажу 

ПАТ «КБ «ПриватБанк» з укладенням договору купівлі-продажу. Оскільки відповідач добровільно вимогу про виселення не виконала, банк звернувся з позовом до суду. 

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вважав доведеним факт, що предмет іпотеки було придбано за кредитні кошти, рішенням суду було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а тому відповідач підлягає виселенню з житлового будинку без надання іншого постійного житла.

Колегія суддів Верховного Суду не погодилася з таким висновком судів.

Положеннями ст. 109 ЖК УРСР встановлено, що особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, якщо іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Разом з тим, згідно ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (у редакції, яка діяла на момент розгляду справи у суді першої інстанції) протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам-підприємцям) або юридичним особам — суб’єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія ст. 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), ст. 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), ст. 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 43–47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку».

Положення вказаної статті не зупиняли дію ст. 109 ЖК УРСР, однак зупинення дії ст. 40 Закону України «Про іпотеку» в частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, розташованих на території, на якій проводилась антитерористична операція, що були передані в іпотеку і щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти, унеможливлює застосування положень ст. 109 ЖК УРСР.

Враховуючи те, що м. Маріуполь включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та положення ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти, не може здійснюватися до закінчення дії цього Закону.

З огляду на те, що суди зробили необґрунтований висновок про задоволення позовних вимог банку та виселення відповідача зі спірного будинку, Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову. 

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВП ВС визначила юрисдикцію заяв про віднесення до кола членів сім’ї для отримання допомоги в разі загибелі військовослужбовця.