У рішенні Комітету у справі «Чутура проти Хорватії» (заява № 55942/15) Європейський суд з прав людини одностайно постановив, що мало місце: порушення статті 5§1 (Право на свободу і безпеку/особи з психічними розладами) Європейської конвенції з прав людини, передає «ECHR. Ukrainian Aspect».
Як повідомляється, Драган Чутура, перебуваючи у стані психічного розладу, словесно погрожував сусідам. Оскільки він становив загрозу для інших людей суд ухвалив рішення про його поміщення під варту в психіатричну установу строком на шість місяців. Згодом термін утримання був подовжений ще на один рік. Його апеляції були безуспішними.
Після умовного звільнення Чутура звернувся до ЄСПЛ, де справу розглядали переважно в частині продовження утримання під вартою.
Національні суди призначили нового адвоката потерпілому для надання безоплатної юридичної допомоги в провадженні про примусову госпіталізацію. Але з невідомих причин його незабаром замінив інший.
Останній адвокат не звертався до заявника або судді під час зустрічі в лікарні, не намагався зв’язатися із заявником або його сім’єю і не подав жодних заяв від імені клієнта під час слухання.
ЄСПЛ звернув увагу на те, що судам було добре відомо про пасивну позицію адвоката, але вони не забезпечили ефективного представництва особи. Це відбулося попри те, що вони мали посилений обов’язок нагляду, адже йшлося про особу з обмеженими можливостями.
З урахуванням цього суд у Страсбурзі постановив, що національні органи влади не виконали процесуальних вимог, необхідних для продовження примусового тримання особи в лікарні, і тому мало місце порушення ч. 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд постановив, що Хорватія повинна виплатити заявникові 10 000 євро за завдану моральну шкоду, а також 1730 євро відшкодування видатків і витрат.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що присутність адвоката під час допиту слідчим свідка не гарантує можливість використання отриманих показань як доказів, якщо цього свідка не було допитано у суді.
Крім того, Велика Палата визначила, чи є недотримання судами ст.384 КПК безумовною підставою для скасування вироку.