Право на пенсію за віком чи у зв’язку з втратою годувальника: висновок ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 21 квітня 2015 року у справі №805/949/14 (№21-90а15) та від 26 травня 2015 року у справі №818/2082/14 (№21-228а15), згідно з якими положення ч. 4 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не поширюються на осіб, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 4 ст. 4 названого Закону, особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що якщо фізична особа-підприємець мала право на пенсію за віком, але вибрала пенсію у зв'язку з втратою годувальника, така фізична особа-підприємець має право на звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки вибір виду пенсії не позбавляє набутого права, що пов'язане з певним віком.

У ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено пільги для всіх суб'єктів, які є пенсіонерами за віком, незалежно від того, на підставі якого закону особа набула статусу пенсіонера — за віком, чи на пільгових умовах, чи вона набула певного віку відповідно до ст. 26 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Цією нормою не визначено обмежень щодо виду пенсії, яку повинна отримувати особа, що звільняється від сплати єдиного внеску.

Тож у випадку, якщо особі призначено пенсію в разі втрати годувальника, вона не втрачає право на пенсію за віком, а лише користується правом, передбаченим ст. 37 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», згідно з якою члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію та не повинні сплачувати єдиний внесок.

З повним текстом постанови ВП ВС від 10 квітня 2019 року у справі №814/779/17 (провадження №11-1379апп18) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВП ВС вказала, що справи щодо спадкування неотриманих пенсійних виплат підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.