Консультативна рада голів судів при ВРП провела засідання: про що говорили

18 жовтня відбулося засідання Консультативної ради голів судів при Вищій раді правосуддя, передає прес-центр Судової влади України.

Вітаючи учасників, голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко зазначив, що створена у 2017 році Консультативна рада голів судів при Вищій раді правосуддя покликана відобразити бачення проблем судової системи на рівні апеляційної інстанції, де акумулюється найбільша кількість спірних питань, та може стати ефективним і дієвим інструментом для формування єдиного бачення вирішення проблем судової влади та донесення думки колективів судів через Вищу раду правосуддя до інших суб’єктів державної влади, у тому числі політичних.

«Залишається багато питань, які потребують швидкого врегулювання. Зокрема, створені нові інституції в судовій системі, які потребують закріплення і розвитку. Також щороку виникають інші питання, у тому числі щодо фінансування. Хотілося б почути думку апеляційної інстанції з приводу речей, які є предметом обговорення», — зазначив голова ВРП.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська закликала учасників — голів судів налаштовувати свої колективи попри труднощі професійно виконувати свою роботу, зокрема, дотримуватися розумних строків розгляду справ, встановлених законодавством, з розумінням ставитися до громадян, які звертаються до суду.

Валентина Данішевська зазначила, що згідно з останніми дослідженнями рівень довіри до судової влади зростає. Зокрема, довіра до судів першої інстанції — на рівні 51%, що є максимумом з огляду на специфіку роботи.

Близько 70% людей, яких було опитано після виходу із суду, зазначали що суд виніс справедливе і обґрунтоване рішення.

«Це повинно й надалі надихати нас на підвищення показників роботи, на позитивне спілкування з людьми, щоб після відвідання суду у людей залишалося позитивне враження про суд як про установу, де панує дух закону. Перед нами два завдання – якомога краще надавати послуги та боротися за свою незалежність», — наголосила В.Данішевська.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков зазначив, що результати останніх проведених ґрунтовних досліджень щодо рівня доступу до правосуддя порівняно з європейськими країнами свідчать, що ситуація в Україні покращилася, тому необхідно й надалі рухатися цим напрямком.

Голова Ради суддів України Богдан Моніч зазначив, що голови судів теж становлять орган суддівського врядування, оскільки саме очільники судів, на думку голови РСУ, можуть донести проблеми регіону і кожного колективу зокрема. «Це надасть можливість обмінятися думками, почути проблеми кожного та разом віднайти шляхи їх вирішення», — висловив сподівання Богдан Моніч.

Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук вказав, що на сьогодні реформа системи правосуддя знову перебуває в центрі уваги, та зазначив, що суспільство зацікавлене у завершенні процесу реформування з відповідним морально-психологічним кліматом як у судах, так і в суспільстві.

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович та голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдан Львов привітали ініціативу проведення засідання та висловили сподівання, що подібні заходи відбуватимуться частіше, що дасть змогу не лише порушувати проблемні питання, а й вирішувати їх.

Про кадровий дефіцит у судах, реалії та шляхи вирішення цієї проблеми доповіли голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко та голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков.

Зокрема, Андрій Овсієнко зазначив, що вирішення кадрових питань є пріоритетним для Вищої ради правосуддя.

«Можна назвати багато суб’єктивних і об’єктивних причин появи такої проблеми. На сьогодні маємо ситуацію, коли 16 судів взагалі не здійснюють правосуддя. Є суди, укомплектовані менш ніж на 50% від штатної чисельності, внаслідок чого справи призначаються до розгляду вже на 2020 рік», — наголосив А. Овсієнко.

Андрій Овсієнко також зазначив: «У ВРП є велика кількість дисциплінарних справ і практично кожен суддя перебуває в зоні невиправданого ризику через порушення строків розгляду справи. ВРП диференційовано підходить до таких ситуацій та шукає виключно індивідуальний підхід до кожного такого випадку».

Водночас збільшується кількість дисциплінарних скарг та нарікань громадян на невиправдану затримку розгляду справ.

Ректор Національної школи суддів України, голова робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя Комісії з питань правової реформи Микола Оніщук зауважив, що конституційна реформа у сфері правосуддя 2016 року була надзвичайно важливим етапом удосконалення системи правосуддя, а нормативна модель, запроваджена в частині органів суддівського врядування, побудови судової системи, відповідала кращим стандартам європейських країн.

Водночас, за словами Миколи Оніщука, Президент України, розуміючи, що система правосуддя — фундамент демократичної держави, не залишає поза увагою систему правосуддя і утворив Комісію з питань правової реформи з метою аналізу ситуації, в якій сьогодні перебуває система правосуддя, і з’ясування, чи повною мірою вона забезпечує виконання суспільного запиту на неупередженість, справедливість і довіру.

Микола Оніщук зауважив, що Комісія з питань правової реформи складається із шести 6 робочих груп, які стосуються різних аспектів правової системи України, одна з яких — робоча група з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя.

Серед проблем, які не були належним чином вирішені під час реформування системи судоустрою, Микола Оніщук назвав реалізацію побудови триланкової системи правосуддя. «Проблема полягає в тому, що завдання касаційного судочинства, на мій погляд, не були повністю вирішені», – сказав Микола Оніщук та поінформував, що наступного тижня Президент України внесе законодавчу ініціативу, яка стосується вдосконалення законодавства саме в частині касаційного провадження, касаційного оскарження та касаційного перегляду справ. Ідея цієї законодавчої ініціативи полягає в тому, щоб дати можливість касаційним судам зосередитись на роботі з правом, а не зі ще одним переглядом судових справ поруч з апеляційним. Це означає, що обсяг касаційних скарг, які будуть надходити до Верховного Суду, а отже і касаційних проваджень, суттєво скоротиться.

Завдання робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя – зменшення процесуальної зарегульованості суддів першої та апеляційної інстанцій, врегулювання проблеми відводів, нарадчих кімнат та багатьох інших. Йдеться про розширення суддівської дискреції, посилення відповідальності судді за ведення процесу з метою якнайшвидшого вирішення спору або розгляду справи з належним забезпеченням процесуальних прав.

Микола Оніщук зауважив, що основний пріоритет роботи Комісії стосується удосконалення судочинства. Зокрема, Комісія приділить увагу ухваленню адміністративно-процедурного кодексу, прийняттю закону про медіацію, проблемі виконання судових рішень, запровадженню інституту мирового судді та багатьом іншим напрямам.

«У нас є можливість фіналізувати реформаторські зусилля в системі правосуддя з тим, щоб створити атмосферу, коли судді не будуть почуватися об’єктом якихось зусиль чи реформ, які на них скеровані. Тобто досягнення стабільності — це теж мета, над якою буде працювати робоча група», — переконаний Микола Оніщук.

Заступник голови Державної судової адміністрації України Людмила Гізатуліна у виступі зупинилась на проблемі фінансування судів та шляхах її вирішення. Зокрема, стосовно проекту Державного бюджету на 2020 рік Людмила Гізатуліна поінформувала, що Міністерством фінансів України доведено Державній судовій адміністрації України граничний обсяг видатків загального фонду державного бюджету на 2020 рік у сумі 11 млрд 622,2 млн грн та спеціального фонду — 3 млрд гривень. Усього обсяг коштів, розпорядником яких є ДСА України, становить 14 млрд 622,2 млн гривень. Доведені показники проекту державного бюджету не враховують низки факторів, які потребують додаткових бюджетних призначень.

«Дефіцит бюджетних призначень на 2020 рік для виплати суддівської винагороди 7700 суддям та оплати праці 28 тисяч працівників апаратів місцевих і апеляційних судів (на рівні середньої заробітної плати 2019 року) становить 6 мільярдів 853 мільйони гривень», — поінформувала Людмила Гізатуліна та зауважила, що у проекті Державного бюджету України на 2020 рік відсутні планові показники на функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та видатки розвитку.

Член Вищої ради правосуддя, член Постійної комісії Вищої ради правосуддя з питань Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Лариса Швецова поінформувала учасників засідання про стан запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Зокрема, Лариса Швецова нагадала, що Вища рада правосуддя до 1 березня 2019 року мала затвердити Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Однак проект Положення, наданий на розгляд ВРП, містить істотні недоліки, не був доведений до відома судів та інших органів правосуддя та не враховував їхніх пропозицій і зауважень. У зв’язку із цим ВРП прийняла рішення про повернення вказаного Положення на доопрацювання.

Крім того, на базі ВРП створено робочу групу з питань опрацювання проекту Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, яка працює над можливістю запровадження ЄСІТС та її модулів.

Лариса Швецова зазначила, що на запит Вищої ради правосуддя Державна судова адміністрація України надала аудиторський звіт, підготовлений у квітні 2019 року, з якого вбачається, що на впровадження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему і підготовку всіх матеріалів було витрачено 70 млн гривень.

За інформацією, отриманою від державного підприємства «Інформаційні судові системи», на введення в дію всіх модулів, передбачених Положенням і Концепцією Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, необхідно 2 млрд 700 млн гривень.

Крім того, ВРП наполягла на проведенні аудиту діяльності ДП «Інформаційні судові системи» до того, як її очолив Олег Тертичний, щоб з’ясувати, на якій стадії перебуває впровадження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Водночас, як повідомила Лариса Швецова, Вища рада правосуддя займається питанням щодо можливого запровадження окремих модулів ЄСІТС для початку в окремих юрисдикціях.

«На сьогодні ВРП контролює це питання і намагається зобов’язати Державну судову адміністрацію України та ДП «Інформаційні судові системи» розробити дорожню карту впровадження ЄСІТС та визначитись зі строками, які будуть в майбутньому реалізовані з метою впровадження Положення про ЄСІТС», – зазначила Лариса Швецова.

Генеральний директор ДП «Інформаційні судові системи» Олег Тертичний зазначив, що очолює підприємство лише чотири місяці, однак має досвід у побудові загальнодержавних інформаційних систем. «Ми провели оцінку стану розробки ЄСІТС, за результатами якої встановили, що рух розвитку було вибрано правильно, але методика і засоби реалізації обрані з помилками», — зазначив Олег Тертичний.

Доповідач також зазначив, що у зв’язку із цим переглянуто Концепцію, знайдено похибки, технічні невідповідності Концепції законодавству, яке регулює діяльність ЄСІТС. У результаті запропоновано нову Концепцію з урахуванням проблеми, з якими зіштовхнулись суди у період тестування програмних продуктів, напрацьованих під час розробки ЄСІТС. Наразі Концепція проходить досить складний процес погодження.

Голова Служби судової охорони Валерій Бондар доповів про проблеми становлення Служби судової охорони та Стратегію розвитку Служби судової охорони. Зокрема, нагадав, що формування ССО розпочато 22 березня 2019 року. На сьогодні призначено 16 керівників територіальних управлінь ССО, а у Вінницькій області вже прийняли присягу 30 фахівців, які несуть службу у 6 судах Вінницької області.

Крім того, розроблено Стратегію розвитку Служби судової охорони та проект закону України «Про службу судової охорони». Водночас перед ССО постала низка проблем, зокрема щодо забезпечення приміщеннями, форменим одягом та зброєю, а також щодо навчання та ліцензування персоналу.

Загалом під час заходу очільники апеляційних судів мали можливість поставити запитання керівникам органів суддівського врядування та самоврядування, порушити проблемні питання та запропонувати шляхи вирішення кадрових проблем, питань фінансування судових установ, впровадження законодавчих змін тощо.

У засіданні взяли участь голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, голова Верховного Суду Валентина Данішевська, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдан Львов, голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, голова Ради суддів України Богдан Моніч, члени Консультативної ради голів судів при Вищій раді правосуддя, члени Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська, Лариса Іванова, Олексій Маловацький, Віктор Матвійчук, Олег Прудивус, Лариса Швецова, Світлана Шелест та інші запрошені представники установ системи правосуддя України.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВРП звільнила у відставку п’ятьох суддів.

Також ВРП звільнила суддю Голосіївського районного суду міста Києва.