Чи є обов’язок подання декларацій конституційним: КСУ відкрив провадження

10:55, 1 октября 2020
КСУ розгляне питання обов’язковості декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Чи є обов’язок подання декларацій конституційним: КСУ відкрив провадження

Конституційний Суд відкрив провадження щодо конституційності окремих положень законів, які утворюють так звану «антикорупційну платформу», зокрема в частині обов’язковості декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Про це повідомила представник парламенту в КСУ Ольга Совгиря на своєму Telegram-каналі.

Аргументи авторів конституційного подання:
1. Законом дозволяється поширення інформації, в тому числі конфіденційної, про членів сімей суб’єктів декларування, чим здійснюється втручання в їх особисте і сімейне життя.
2. Відомості у декларації дозволяють встановлювати інформацію про стан здоров’я суб’єктів декларування та членів їх сімей, чим порушується право на захист лікарської таємниці. У декларації також дозволяється поширювати інформацію про третіх осіб, пов’язану із власністю майна.
3. Повноваження НАЗК проводити моніторинг способу життя суб’єктів декларування для встановлення їх реального рівня доходів тотожний слідчим (розшуковим) діям, що суперечить статтям 6, 8, 19 Конституції.
4. Відповідальність за декларування недостовірної інформації не повинна встановлюватись Кримінальним кодексом та є несправедливою.
5. Редакція статті 368-5 Кримінального кодексу аналогічна визнаній неконституційною нормі статті 368-2 цього Кодексу, що також встановлювала кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, та не узгоджується з презумпцією невинуватості.
6. За своєю правовою суттю інститут визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави фактично, поряд з конфіскацією та спеціальною конфіскацією, є ще одним видом покарання.

Аргументи щодо конституційності:
1. Положення Закону мають легітимну мету, у ньому дотримано принцип пропорційності щодо прав членів сімей суб’єктів декларування.
2. Інформація в деклараціях відносно третіх осіб, стосується юридичного відношення до певного майна (власності), яке пов’язується із суб’єктом декларування, і не передбачає розкриття детальної інформації про майно.
3. НАЗК не є органом досудового розслідування та не здійснює оперативно-розшукову діяльність. Визначальними у його діяльності є заходи з виявлення та усунення причин корупції, серед яких моніторинг способу життя декларантів.
4. Верховна Рада діяла в межах своїх конституційних повноважень, передбачивши адміністративну та кримінальну відповідальність, залежно від суми різниці між задекларованими доходами та достовірними, у випадку подання у декларації завідомо недостовірних відомостей.
5. Верховна Рада повторно криміналізувала незаконне збагачення, однак з дотриманням приписів Конституції.
6. Серед вичерпного переліку видів покарань відсутнє стягнення в дохід держави визнаних необґрунтованими активів («цивільна конфіскація»), що свідчить про відмінну від юридичної відповідальності правову природу цього інституту.

Раніше ми повідомляли, що Конституційний Суд почав розгляд питання конституційності Вищого антикорупційного суду.

Також КСУ перейшов до закритої частини засідання у справі щодо конституційності закону про НАБУ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Налоговый Майдан: почему протестуют ФОПы
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Светлана Харченко
    Светлана Харченко
    судья Киевского окружного административного суда
загрузка...