КСУ рассматривает дело относительно законодательного регулирования увольнения прокуроров

У середу, 7 лютого, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Панченка Богдана Миколайовича.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський повідомив, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині третій статті 22, частині першій статті 32, частинам першій, шостій статті 43, частині першій статті 58 Конституції України пункт 9 частини першої статті 51, підпункт 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697–VІІ зі змінами.

Про це повідомили у відділі комунікацій КСУ та правового моніторингу.

За пунктом 9 частини першої статті 51 Закону прокурора звільняють із посади у разі «ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури».

Згідно з підпунктом 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону, зокрема, прокурорами місцевих прокуратур призначаються прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, – за умови успішного проходження ними тестування.

Зі змісту конституційної скарги та долучених матеріалів убачається, що заявник – Панченко Богдан Миколайович – працював в органах прокуратури Запорізької області. Наказом прокурора області після неуспішного проходження тестування Панченка Богдана було звільнено із займаної посади та з органів прокуратури у зв’язку зі скороченням штату працівників відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України та на підставі відповідного наказу.

Не погодившись із цим, заявник оскаржив цей наказ у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, однак за результатами розгляду судами його позову, він не був поновлений на посаді.

Автор клопотання зазначає, що застосування судами оспорюваних приписів Закону призвело до порушення його права на працю, права на захист від незаконного звільнення, а також права на повагу до приватного життя. Богдан Панченко твердить, що законодавче розширення переліку підстав для звільнення прокурорів із посад призвело до безпідставного перешкоджання йому виконувати прокурорські функції, звузило його існуючі права та порушило конституційний принцип незворотності дії закону в часі.

Суддя-доповідач поінформував, що на розгляді Конституційного Суду є справи, що стосуються тих самих питань, та зазначив, що під час підготовки справи до розгляду були направлені запити для з’ясування позицій щодо питань, порушених у конституційній скарзі.

Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Другий сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.