Конституция в условиях войны и послевоенного восстановления: современные вызовы и правовые решения — КСУ провел международную конференцию

Конституционный Суд Украины 27 июня провел международную конференцию «Конституция в условиях войны и послевоенного восстановления: современные вызовы и правовые решения», посвященную 29-й годовщине Конституции Украины.

Мероприятие организовано Конституционным Судом Украины совместно с Национальной академией правовых наук Украины в рамках Проекта ОБСЕ «Поддержка национальных заинтересованных сторон путем улучшения доступа к конституционной юстиции» и Проекта «Поддержка развития конституционной юстиции в Украине», реализуемого совместной Программой Европейского Союза и Совета Европы «Партнерство во имя надлежащего управления», Фаза III.

Учасники наукової конференції: судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, науковці, експерти в галузі права, представники державних органів влади, судових установ, органів конституційної юстиції європейських держав та міжнародних організацій.

Під час заходу учасники проаналізували виклики, що постають перед нашою державою в умовах сьогодення, обговорили низку питань, зокрема, щодо захисту національними судами конституційного порядку під час війни; основних конституційних засад повоєнного оновлення та ролі Конституційного Суду України у цьому процесі; української конституційної ідентичності в європейському контексті.

Конференцію з нагоди Дня Конституції України відкрив виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він подякував кожному учаснику заходу за участь та наголосив на символічності сьогоднішньої зустрічі.

«Ми зібралися, щоб вшанувати 29-ту річницю ухвалення Конституції України – Основного Закону, який є наріжним каменем нашої державності, правової системи та національної ідентичності», – зазначив Олександр Петришин.

Окремі слова вдячності він висловив Збройним Силам України та Силам оборони, завдяки яким українці мають змогу жити, працювати і розвивати країну навіть в умовах війни. «Завдяки Збройним Силам України ми можемо сьогодні говорити про Конституцію, право, справедливість. Наша щира подяка від усього серця і від імені всіх присутніх», – підкреслив він.

Олександр Петришин відзначив, що конференція, присвячена Дню Конституції України, вже стала сталою традицією та логічним продовженням серії фахових дискусій, які Конституційний Суд України системно організовує протягом останніх років.

«Сьогодні ми обговорюватимемо роль Конституції України в умовах воєнного стану, глибоких трансформацій суспільства і держави, пошуку нових форм правового й інституційного життя», – наголосив він.

У своєму виступі Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував науковій спільноті, представникам судової влади та міжнародним партнерам за участь у заході й підтримку конституційного розвитку України загалом.

Руслан Стефанчук наголосив, що Основний Закон є головною опорою державності, особливо в умовах війни. «Сьогодні в нашій державі вже є ціле покоління людей, які народилися й протягом 29 років зростали з чинною Конституцією України. Вони чітко знають, що в Україні є основа — фундамент, який формує її міць. І це дуже важливо саме зараз. Тому що ця міць проявляється на всіх рівнях. Це базис, що підтримує всю нашу країну», – додав Голова парламенту.

Він підкреслив, що значення Конституції неможливо переоцінити. Також Руслан Стефанчук відзначив, що для нього особливо цінно спостерігати, як нове покоління правників, суддів і науковців не лише вивчає Основний Закон, а й активно працює над його практичним втіленням у життя.

Окремо він подякував міжнародним партнерам України за підтримку, зазначивши, що вже понад три з половиною роки ця підтримка залишається надзвичайно важливою. Він відзначив прояв політичної солідарності, зокрема привітав рішення Ради Європи щодо створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України.

Водночас Голова Верховної Ради закликав європейських партнерів зберігати принциповість і не допускати блокування євроінтеграційних процесів. Він наголосив, що Україна чесно виконує всі умови на шляху до членства в Європейському Союзі й має підстави очікувати взаємної підтримки. «Сьогодні Україна бореться за цінності, які закріплені у Конституції й є цінностями вільного світу. Я дякую вам за те, що ви це цінуєте. Але хочу нагадати: війна ще не завершилася. Україна і далі потребує вашої підтримки», – підсумував він.

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак привітав учасників конференції та українців із державним святом. Він зазначив, що сьогодні Конституція – це символ стійкості, людської гідності та дорожня карта для майбутнього України в сім’ї європейських країн.

У своєму виступі він також звернув увагу, що нещодавнє підписання Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України має історичне значення. Це безпрецедентний крок у напрямі притягнення до відповідальності за один із найтяжчих міжнародних злочинів – злочин агресії, що полягає у незаконному застосуванні збройної сили проти суверенної держави.

Він наголосив, що це визначна подія не лише для Ради Європи, а й для України, яка була представлена на найвищому політичному рівні у Страсбурзі, участь у якій взяв Президент України. Це ще раз підкреслює ключове значення базових принципів міжнародного правопорядку та концепції невідворотності відповідальності за агресію.

Мачей Янчак зазначив, що Рада Європи пильно стежить за процесом відбору нових суддів Конституційного Суду України і висловив сподівання, що кворум у Суді буде якнайшвидше відновлено. Рада Європи також схвалює розробку Правил професійної етики суддів Конституційного Суду України.

Конституція є основою для відбудови демократичного врядування, довіри до громадських інституцій і забезпечення того, що права людини і верховенство права мають завжди бути центром цінностей, зазначив промовець. І в цьому Рада Європи є надійним партнером. За його словами, Конституційний Суд України має бути незалежним і непохитним у часи війни та повоєнної відбудови.

Він відзначив тривалу співпрацю із Конституційним Судом України, зокрема наголосив на впровадженні спільних проєктів, які реалізуються через експертні обміни, діалоги, залучення в цьому європейських інституцій, та висловив готовність і надалі підтримувати Україну на її шляху до Європейського Союзу.

Спеціальний представник Головування – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Петр Мареш наголосив, що конституційна історія України має глибоке коріння. Він підкреслив, що наприкінці Першої світової війни 1918 року країна підготувала демократичну Конституцію у дуже непростих умовах, що мало продовження у 1996 році, коли обрала демократичний шлях. Наголосив, що у 2019 році у Конституції України було закріплено прагнення українців до європейського майбутнього, обравши стратегічний курс на набуття повноправного членства в Європейському Союзі і НАТО. У цьому відзначив надзвичайну роботу юристів, політиків, громадянського суспільства.

Петр Мареш також зазначив, що наразі для України найскладніший тест: конституційний розвиток в умовах воєнної агресії та відзначив, що сьогодні ми тут завдяки хоробрості українських солдатів, які захищають не тільки Україну, а й Європу, європейські демократичні традиції. На завершення наголосив, що ОБСЄ буде підтримувати зусилля, щоб Україна стала ближчою до міжнародних інституцій, таких як Європейський Союз.

Першу сесію „Конституція України та конституціоналізм в умовах війни“ модерувала суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук.

Із доповіддю „Роль Конституційного Суду України в утвердженні принципу поділу влади: виклики воєнного стану“ виступив суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.

Він підкреслив важливість свята Дня Конституції України, яке, за його словами, є ще однією нагодою для ґрунтовного осмислення принципів Основного Закону України, в якому, зокрема, втілено ідеї поділу влади і поваги до прав людини.

Василь Лемак підкреслив фундаментальне значення ідеї поділу влади. «Не буває поваги до прав людини там, де немає поділу влади, адже саме це створює умови для захисту людської свободи і гідності», – зазначив він. Суддя звернув увагу, що поділ влади є не лише теоретичною концепцією, а й практичним інструментом запобігання узурпації влади та порушенню конституційних гарантій прав людини. Сьогодні, зазначив він, ми не можемо розглядати поділ влади лише як формальний розподіл функцій. Європейська практика свідчить про більшу гнучкість і взаємодію між органами влади.

Він також нагадав, що ключові норми поділу влади втілені у статтях 6 та 19 Конституції України, які визначають межі влади та обмеження для неї. Однак, за його словами, цих норм недостатньо без ефективної практики та усвідомлення меж владних повноважень.

Василь Лемак наголосив на важливості конституційної реформи 2016 року, яка значно посилила роль і захист судової влади. «Конституційна реформа 2016 року стала важливим кроком для забезпечення незалежності судової влади, що дозволяє їй більш впевнено протистояти впливу політичних гілок влади».

Особливу увагу суддя приділив ролі Конституційного Суду України у системі стримувань і противаг та зазначив, що будучи окремим від системи судоустрою, Суд є невід’ємною частиною судової влади. Він виконує унікальну функцію у системі стримувань і противаг, захищаючи конституційний порядок та права людини.

Василь Лемак навів статистику, яка свідчить про активну роль Суду у захисті Конституції навіть в умовах війни: після 24 лютого 2022 року Суд ухвалив 41 рішення, з яких: 11 – про конституційність; 30 – про неконституційність. Лише за минулий рік було ухвалено 13 рішень, з яких більшість – про неконституційність.

На завершення, суддя подякував організаторам конференції, а також міжнародним партнерам Раді Європи, ОБСЄ та іншим організаціям за підтримку України.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко представив доповідь: „Національні суди як втілення та захист конституційного порядку під час війни“. У своєму виступі він зазначив, що  національні суди під час війни є не лише гарантом захисту прав та свобод громадян, але і ключовим інститутом підтримки конституційного ладу, стабільності та правопорядку в державі. Промовець також закцентував на викликах, з якими стикаються суди в умовах війни.

Досвідом Латвії та Естонії у питаннях, пов’язаних із договорами про кордон із Російською Федерацією ознайомила суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки Яутріте Брієде.

Про конституційні гарантії прав і свобод людини в умовах воєнного стану та забезпечення справедливого балансу між інтересами національної безпеки і допустимими обмеженнями прав і свобод у своєму виступі розповів Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Під час першої сесії учасники зосередилися на ключових викликах, які постають перед українським конституціоналізмом в умовах війни. Обговорення стосувалися того, як Конституція України забезпечує стабільність державності у період збройної агресії, де проходить межа між захистом національної безпеки та збереженням прав людини, чи потребує конституційна модель України оновлення з урахуванням воєнного досвіду. Окрему увагу приділили питанню легітимності рішень у кризових і надзвичайних умовах і ролі уроків війни для розвитку сучасного українського та європейського конституціоналізму.

Участь в обговоренні взяли посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антон Кориневич, директор Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Дорадчої групи експертів Оксана Васильченко, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, віцепрезидент НАПрН України, заступник голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України Олександр Скрипнюк.

Друга сесія „Конституція як основа повоєнного розвиту держави“, модератором якої виступив старший проєктний співробітник Програми ОБСЄ для України Олександр Водянніков, розпочалася з доповіді судді Конституційного Суду України Галини Юровської, яка розповіла про застосування принципу домірності обмежень конституційних прав під час воєнного стану та повоєнного відновлення.

Суддя закцентувала на особливостях рішень Конституційного Суду України, прийнятих під час дії воєнного стану та визначила ключові принципи, яких дотримується Суд: „будь-яке обмеження прав і свобод має ґрунтуватися на Конституції України та бути чітко прописаним у законі“, обмеження повинні бути тимчасовими, у повоєнний час мають бути відновлені.

У цьому контексті навела юридичні позиції Конституційного Суду України, в яких застосовано принцип домірності, як важливий складник верховенства права, як принцип, що тісно пов’язаний із легітимними (правомірними) очікуваннями, що є важливим для визначення міри відповідальності та забезпечення балансу між захистом національної безпеки і дотриманням конституційних прав людини тощо. Серед таких рішення щодо спеціальної конфіскації; непорушності права власності; гарантування права на судовий захист у малозначних спорах; посилений соціальний захист військовослужбовців; індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів; захисту митних інтересів України; доступу до суду касаційної інстанції в цивільному судочинстві та ін.

Підсумовуючи свій виступ, суддя підкреслила, що сутність і значення принципу домірності полягає в тому, що будь-які заходи, які вживаються державою, повинні бути співмірними з легітимною метою, яку вони прагнуть досягти, тобто обмеження має бути необхідним, адекватним та мінімально обмежувати права людини.

Із доповіддю також виступила професор юридичного факультету Університету імені Миколаса Ромеріса, Інституту публічного права, суддя Конституційного Суду Литовської Республіки (2005–2014) Тома Бірмонтієнє. У виступі закцентувала на ролі Конституційного Суду в післявоєнних конституційних реформах.

„Конституційні засади післявоєнного оновлення: де знайти точку опори?“ стала темою виступу завідувачки кафедри конституційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольга Лотюк.

Під час другої експертної дискусії учасники зосередили увагу на ролі Конституції України у процесі повоєнного відновлення держави. Обговорювалося, як ефективно використати потенціал Основного Закону для побудови справедливих і дієвих державних інститутів, а також для відновлення довіри громадян до влади. Важливе місце у дискусії посіли питання зміцнення незалежності Конституційного Суду України та пошуку шляхів зміцнення довіри до органу у період повоєннної трансформації держави. Окремо порушувалися аспекти удосконалення процедур конституційного контролю відповідно до нових викликів, що постали перед Україною.

Участь в обговоренні взяли керівник юридичного департаменту Конституційного Суду Латвійської Республіки Крістапс Тамуш; заступник директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України Наталія Оніщенко; декан юридичного факультету Державного університету Іллі, міжнародний юридичний радник, спеціальний радник Конституційного Суду України, Голова Конституційного Суду Грузії (2006– 2016) Георгій Папуашвілі; радник з юридичних питань Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Геннадій Рижков; завідувачка кафедри процесуального права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Оксана Щербанюк.

Третю сесію на тему „Європейський горизонт. Конституція України: між ідентичністю та інтеграцією“ модерував суддя Конституційного Суду України Сергій Різник.

Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко представив доповідь „Тлумачення національних конституцій у світлі спільних цінностей ЄС: між автономією права ЄС та національною ідентичністю“.

Суддя зазначив, що тема європейської інтеграції України є складною, багатовимірною та потребує системного підходу, де ключову роль відіграють конституційні органи правосуддя. При цьому, за його словами, вибір України на користь євроінтеграції вже закріплений у Конституції України та підтверджений рішенням Європейської Ради від 25 червня 2022 року щодо надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС.

Обравши шлях європейської інтеграції та розпочавши переговорний процес, ми не лише задекларували свої наміри, а й взяли на себе конкретні зобов’язання. Частина цього шляху вже визначена. У цьому контексті, зазначив Віктор Городовенко, варто згадати, влучний вислів професора Тетяни Камарової: із вимог Європейської Комісії випливає, що від активної та відкритої діяльності українських судів, розширення горизонтів їх правотлумачної та правозастосовної практики залежить позитивна оцінка європейськими партнерами нашого „домашнього завдання“.

Він зазначив, що надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС зумовлює потребу не лише у формальному наближенні законодавства до права ЄС, а й у гармонізації правозастосування, у тому числі через діяльність Конституційного Суду України.

У цьому контексті доповідач підкреслив роль спільних цінностей, визначених у статті 2 Договору ЄС, які включають демократію, повагу до прав людини, верховенство права, рівність та недискримінацію.

На переконання судді, ці цінності не є декларативними, вони мають інституційне значення як умова членства в ЄС та підґрунтя для застосування механізму санкцій згідно зі статтею 7 Договору про створення Європейського Союзу. У правовій системі ЄС вони виступають як обов’язкові імперативи, що впливають на легітимність національного законодавства та практик, і тому мають бути враховані під час формування національної моделі взаємодії з правом ЄС.

Віктор Городовенко зазначив, що питання збереження національної ідентичності є особливо актуальним у контексті євроінтеграції. Окремо суддя приділив увагу питанню взаємодії між практикою Конституційного Суду України та Суду ЄС, зокрема щодо застосування методів тлумачення.

Крім того, із доповідями виступили міжнародний консультант Ради Європи, професор права Університету Комплутенсе в Мадриді Лорена Бахмаєр-Вінтер та суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський.

Під час експертної дискусії обговорювали ключові виклики та перспективи адаптації національного конституційного ладу України до стандартів Європейського Союзу. Учасники зосередилися на тому, які зміни до Конституції є необхідними для забезпечення повноцінної євроінтеграції, як зберегти українську конституційну ідентичність, водночас гармонізуючи її з європейськими цінностями та правовими принципами. Також йшлося про теоретичні та практичні аспекти бачення майбутньої європейської України, яка органічно поєднує власну традицію конституціоналізму з вимогами членства в ЄС.

Учасники експертної дискусії: керівник відділу виконання рішень Європейського cуду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар; завідувач кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“ Дмитро Терлецький; Голова Національної соціальної сервісної служби України Василь Луцик; декан факультету правничих наук Національного університету „Києво-Могилянська академія“ Володимир Венгер.

Фото: КСУ

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.