Відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є процесуальними діями, що існують між учасниками спірних правовідносин. Про це з посиланням на рішення Верховного Суду повідомляє прес-служба ВС.
У справі №910/755/18 публічне акціонерне товариство звернулось до господарського суду з позовом до банку про визнання припиненою з 21.07.2015 поруки за договором поруки, укладеним між сторонами спору.
Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, у позові відмовлено.
Залишаючи без змін оскаржувані судові рішення Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходив з наступного.
Між Банком (кредитором) і Товариством (поручителем) було укладено договір поруки з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, що укладений між Банком та ПрАТ.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2014 у справі №910/9932/14 стягнуто солідарно з ПАТ «КБ «Надра» і ПрАТ на користь Банку: 583 149 150 грн простроченої заборгованості за кредитом; 2 664 667, 73 грн прострочених процентів за користування кредитом; 72 558, 95 грн судового збору; стягнуто з ПрАТ на користь Банку: 4 203 924,41 грн пені за прострочення сплати кредиту; 2 808,85 грн пені за прострочення сплати процентів; 521,05 грн судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 у справі №910/9932/14 рішення місцевого господарського суду від 12.08.2014 скасовано частково. Стягнуто з ПрАТ на користь Банку: 583 149 150 грн простроченої заборгованості за кредитом; 2 664 667,73 грн прострочених процентів за користування кредитом; 4 203 924,41 грн пені за прострочення сплати кредиту; 2 808,85 грн пені за прострочення сплати процентів; 73 080 грн судового збору. У частині позовних вимог до ПАТ «КБ «Надра» відмовлено.
В подальшому ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2016 у тій же справі — відстрочено виконання рішення суду до 24.05.2017, а ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у тій же справі — надано відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2014 строком на 1 рік до 24.05.2018.
Позивач зазначав, що розстрочка та відстрочка виконання рішення суду, що надані судом у справі №910/9932/14, збільшують обсяг його відповідальності як поручителя, що є підставою для визнання поруки припиненою.
Проте КГС ВС зазначив, що відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є процесуальними діями, які стосуються порядку виконання судового рішення і не змінюють умов цивільно-правових зобов'язань, що існують між учасниками спірних правовідносин. При цьому розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення до числа випадків, передбачених частиною п'ятою статті 11 ЦК України, не належить.
Про подробиці можна дізнатися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата Верховного Суду визначила юрисдикцію спорів щодо державної реєстрації прав на нерухомість.
Також ми повідомляли, що колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі ВС розглянула касаційні скарги, в тому числі й законного представника-матері неповнолітнього засудженого, на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів.