Чи можна обґрунтовувати продовження запобіжного заходу додатковим часом на розслідування: рішення ЄСПЛ

21:02, 5 марта 2019
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Мамедов та інші проти Азербайджану».
Чи можна обґрунтовувати продовження запобіжного заходу додатковим часом на розслідування: рішення ЄСПЛ

Суди використовували стандартний шаблон під час призначення та продовження запобіжного заходу, не надаючи жодних пояснень, чому саме у конкретній справі наведені підстави були доречними, а також обґрунтували свої рішення на підставі абсолютно неприйнятних причин. Про це повідомляє прес-служба Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Мамедов та інші проти Азербайджану» (заява №35432/07).

Професор Новрузалі Ханмамед огли Мамедов спеціалізувався на талиській мові та був головним редактором азербайджансько-талиської газети. У 2007 році він був заарештований співробітниками міністерства національної безпеки для допиту у зв’язку із передбачуваною співпрацею з розвідувальною службою Ірану. Через 24 години його було звільнено, але відразу ж повторно заарештовано поліцією через відмову посвідчити свою особу. Того ж дня суд визнав його винним у невиконанні законного наказу співробітника поліції і засудив до 15 днів адміністративного затримання.

Незадовго до дати звільнення Мамедову висунули обвинувачення у державній зраді та застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на три місяці. Суди продовжували запобіжний захід на рік і чотири місяці через тяжкість обвинувачення та ймовірність того, що він буде переховуватися або перешкоджати розслідуванню. Згодом суди посилалися на необхідність більшого часу для проведення розслідування. У 2008 року Мамедов був визнаний винним і засуджений до 10 років ув’язнення. У 2009 році він помер у в’язаниці.

У ході провадження як сам Мамедов, так і його родичи подавали скарги до органів влади та судів, стверджуючи про незаконне тримання під вартою та жорстоке поводження. Зокрема, оскаржувалися перші 24 години тримання під вартою (професору не надали жодного документу, який би стосувався його арешту), а також те, що він зазнав жорстокого поводження протягом цього часу. Крім цього, сім’я не змогла з’ясувати, де саме тримали родича під вартою під час відбування адміністративного покарання.

Що стосується поводження, Мамедов скаржився на побиття пальців стільцем, забиття грудної клітини, поранення плечей, нічні допити, залякування, заборону користуватися туалетом під час допиту, а також на відсутність належної медичної допомоги у зв’язку із хронічними хворобами. Щодо цих скарг не було проведено жодного кримінального розслідування. Національні суди ігнорували твердження, а скарги визнавалися необґрунтованими. Водночас під час тримання під вартою Мамедова неодноразово оглядали лікарі у зв’язку з його поганим станом здоров’я. Протягом певного періоду 2009 року він відмовлявся перейти у спеціалізований медичний заклад, оскільки повідомив, що не міг собі цього дозволити і у будь-якому випадку сумнівався в якості допомоги там. Зрештою він погодився на переведення, але невдовзі помер.

Органи прокуратури негайно розпочали розслідування його смерті, але відмовилися відкривати кримінальне провадження через відсутність доказів злочину. Вони засновували своє рішення на двох звітах, у яких був зроблений висновок, що пан Мамедов помер від серцевого нападу, і який не був пов’язаний з медичною допомогою, що була відповідною. Національні суди підтримали це рішення.

Тож початкову скаргу, яку Мамедов у зв’язку з порушеннями подав до ЄСПЛ, надалі підтримували родичі, доповнивши її претензіями щодо невідповідної медичної допомоги та відсудтності ефективного розслідування смерті.

Суд у Страсбурзі констатував низку порушень Конвенції. Зокрема, ч. 1 ст. 5. Суд повірив опису подій Мамедова щодо його тримання під вартою протягом 24 годин. Це тримання не було задокументоване, що складало особливо серйозне порушення.

Також Високі судді констатували порушення ч. 3 ст. 5 через тримання під вартою протягом більш ніж року без належного обґрунтування. ЄСПЛ звернув увагу на те, що суди використовували стандартний шаблон під час призначення та продовження запобіжного заходу, не надаючи жодних пояснень, чому саме у справі Мамедова наведені підстави були доречними. Суди навіть обґрунтували свої рішення на підставі абсолютно неприйнятних причин тримання особи під вартою, як, наприклад, необхідність більшої кількості часу для завершення розслідування.

Суд прийняв версію подій Мамедова і стосовно жорстокого поводження, констатувавши порушення ст. 3, незважаючи на те, що він не надав жодних медичних доказів, його версія була більш послідовною та правдоподібною. Суд також прийняв аргументи стосовно ненадання медичної допомоги. Було зрозуміло, що ні адвокат Мамедова, ні його сім’я не могли принести йому необхідні ліки, оскільки вони не були поінформовані про місце його тримання під вартою. З огляду на його похилий вік і вразливий стан здоров’я жорстоке поводження повинне було викликати в нього фізичний біль і значні психічні страждання, принижуючи його людську гідність. Жорстоке поводження, посилене відсутністю доступу до зовнішнього світу, було досить серйозним для того, щоб його можна було вважати нелюдським і таким, що принижує гідність, поводженням. Також було констатовано порушення процесуального аспекту розслідування в контексті ст. 3 Конвенції.

Що стосується претензій до смерті під час тримання під вартою, то в ЄСПЛ врахували, що родичи не заперечували факт відмови Мамедова від переведення через фінансове становище. З іншого боку, ув’язненому надавалася безкоштовна медична допомога, а в матеріалах справи не було інформації про необхідність грошей для подальшого лікування. Тож органи влади не були відповідальними за затримку в переведенні Мамедова до медичної установи і зробили все, аби уникнути його смерті.

Проте Суд виявив, що органи влади не провели ефективне розслідування його смерті. Рішення не розпочинати кримінальне розслідування було засноване лише на звітах, які враховували лише причини смерті і медичну допомогу після його переведення в медичний заклад, а не те, які наслідки могли мати затримки в його переведенні. Крім того, органи прокуратури не розглядали, чому Мамедов відмовлявся від переведення. Вони також не пояснили, чи існував зв’язок між його смертю та розміщенням у камері на 15 днів у січні 2009 року. До того ж, вони не інформували його дружину і сина про будь-який прогрес у розслідуванні і ніяким чином їх не залучали. Отже, мало місце порушення ст. 2 Конвенції у її процесуальному аспекті.

З огляду на всі порушення ЄСПЛ постановив, що Азербайджан повинен виплатити пані Мамедовій (син також помер під час провадження) 20 тис. євро відшкодування моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Мамедов та інші проти Азербайджану» (заява №35432/07) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що прес-служба Верховного Суду оприлюднила черговий огляд практики Європейського суду з прав людини, який містить рішення, ухвалені ЄСПЛ з 18 по 22 лютого 2019 року.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Андрій Богдан про зміни до КПК щодо прав адвокатів, слідчих та прокурорів
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ирина Булгакова
    Ирина Булгакова
    судья Кассационного хозяйственного суда Верховного Суда
  • Лилия Катеринчук
    Лилия Катеринчук
    судья Кассационного хозяйственного суда Верховного Суда
  • Татьяна Войтенко
    Татьяна Войтенко
    судья Подольского районного суда Киева