Продовження запобіжного заходу заднім числом: роз’яснення ЄСПЛ

12:17, 25 марта 2019
Суд постановив, що такі дії порушують Конвенцію.
Продовження запобіжного заходу заднім числом: роз’яснення ЄСПЛ

Навіть якщо в цілому продовження розслідування, в тому числі загальний строк застосування запобіжного заходу, відбувалися законно, недотримання термінів перегляду утримання під вартою може складати порушення Конвенції. Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Шаранович проти Чорногорії» (заява №31775/16), передає ECHR: Ukrainian Aspect.

Слободан Шаранович був заарештований за підозрою у вбивстві брата, лідера сербської злочинної організації, і наступні два з половиною роки перебував під вартою.

Перші шість місяців тримання під вартою були продовжені по суті через тяжкість злочинів, в яких його підозрювали. Після того, як органи прокуратури видали обвинувальний акт, його тримання під вартою було продовжене «до наступного рішення». Обвинувальний акт так і не набув чинності, але неодноразово повертався судами. Зрештою він був звільнений.

Шаранович неодноразово оскаржував рішення про продовження запобіжного заходу, але безуспішно. Зокрема, не була задоволена і скарга на тримання під вартою протягом місяця, коли відповідне рішення було ухвалене після спливу 30-денного періоду, встановленого законом.

Посилаючись на низку положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, на ч. 1 ст. 5 (в частині законності арешту), Шаранович звернувся до Європейського суду з прав людини. Скарга стосувалася кількох процесуальних порушень, зокрема і згаданої затримки у перегляді запобіжного заходу.

В цій частині ЄСПЛ виходив із того, законодавство Чорногорії було чітко сформульованим. Воно чітко передбачало, що,  доки обвинувальний акт не набуде чинності, суди були зобов’язані перевіряти з 30-денними інтервалами, чи все ще існували підстави для утримання заявника під вартою.

Разом із тим законодавство не було передбачуваним в частині обов’язковості термінів для повторного розгляду питання тримання під вартою (юридичний висновок, виданий згодом верховним судом країни, роз’яснив цю ситуацію).

Але в оскаржуваний період перегляд тримання заявника під вартою не був проведений, незважаючи на те, що 30-денний термін закінчився. Тому не існувало жодної правової основи для його тримання під вартою протягом місяця, хоча питання було переглянуте, а запобіжний захід знову продовжений. Але протягом цього періоду тримання під вартою не було «законним» у значенні статті 5 Конвенції.

За винятком одного місяця, тримання під вартою Шарановича протягом двох з половиною років переглядалося на регулярній основі. Крім того, обвинувальний акт був виданий протягом шести місяців, як цього вимагало національне законодавство.

Крім того, терміни розслідування у справі продовжувалися відповідно до процедури. Тому ЄСПЛ вважав, що продовження його тримання під вартою на більш ніж шість місяців не було незаконним і відхилив цю частину його скарги як неприйнятну.

Всі інші його скарги також були визнані неприйнятними.

Суд у Страсбурзі постановив, що виявлення порушення складало достатньо справедливу сатисфакцію щодо моральної шкоди, завданої заявникові.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Шаранович проти Чорногорії» (заява №31775/16) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» оприлюднила огляд рішень ЄСПЛ за період з 11 по 15 березня

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Почему в Венецианской комиссии недовольны судебной реформой от Зеленского
Почему в Венецианской комиссии недовольны судебной реформой от Зеленского
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Микола Матущак
    Микола Матущак
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Галина Шашуріна
    Галина Шашуріна
    суддя Сихівського районного суду м. Львова
  • Віктор Кичун
    Віктор Кичун
    суддя Конституційного Суду України
загрузка...