Коригування судом покарання: важлива постанова ЄСПЛ

Якщо суд не визначає «сутність» обвинувачення в скоєнні злочину, а вирішує питання, пов’язані з виконанням покарання (наприклад, в рамках процедури перевезення ув’язненого в іншу країну), то права, гарантовані ст. ст. 6, 7 Конвенції, не зачіпаються.

На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Роберт проти Франції» (заява №1652/16). Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Річарда Роберта було засуджено у Марокко за тероризм до довічного ув’язнення. Згодом, відповідно до міжнародної угоди між Францією та Марокко, він був перевезений у Францію, де й відбував покарання. Згодом він ініціював провадження про перегляд свого вироку, відповідно до національного законодавства Франції.

Паризький кримінальний суд переглянув вирок, замінивши довічне на 30 років тюремного ув’язнення. Засудженому таке рішення не сподобалося (він хотів, аби переглядали справу за законодавством Франції, чинним на момент вчинення злочину, а не на момент переведення). Але апеляція та касація залишили в силі таке рішення за умови, що термін, який він відбув у Марокко, повинен бути вирахуваний.

Тоді Роберт звернувся до ЄСПЛ. Посилаючись, зокрема, на статтю 6 (Право на справедливий судовий розгляд) і статтю 7 (Немає покарання без закону) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, він оскаржив застосований національними судами закон, а також наголосив на тому, що вони не  взяли до уваги контекст, в якому він був засуджений, стверджуючи, що суди Марокко влаштували показовий процес під безпосереднім впливом виконавчої влади.

У Страсбурзі наголосили на тому, що національні суди приймали рішення лише про коригування покарання, яке він був змушений відбувати у Франції після його переведення. В декількох випадках ЄСПЛ вже постановляв, що стаття 7 Конвенції не застосовується до виконання покарання, зокрема, в рамках процедури перевезення ув’язненого в іншу країну.

Також ЄСПЛ зазначив, що питання, пов’язані з виконанням покарань, не підпадають під захист, оскільки національний суд не покликаний був визначати «сутність» обвинувачення в скоєнні кримінального злочину в значенні статті 6 Конвенції.

З урахуванням наявних доказів ЄСПЛ не виявив жодного порушення прав та свобод, гарантованих Конвенцією, відтак, оголосив заяву неприйнятною.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Роберт проти Франції» (заява № 1652/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова можна ознайомитися за посиланням.

Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», ЄСПЛ вказав на важливу умову доведення упередженості суддів.