КАС ВС нагадав, як розраховувати строк звернення до адміністративного суду

12:34, 27 января 2020
Строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності нормативно-правового акту.
КАС ВС нагадав, як розраховувати строк звернення до адміністративного суду
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

16 червня 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання незаконною постанови №2769 від 12 листопада 2015 року «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Луцькводоканал». Про це повідомляє Центр дослідження судової практики на своїй сторінці в Facebook.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, адміністративний позов залишено без розгляду.

Така позиція судів попередніх інстанцій була зумовлена тим, що позивачами порушено приписи ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, а саме: пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі — КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.

Суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду 16 червня 2016 року. Стверджуючи, що строк звернення до суду пропущено, суд першої та апеляційної інстанції не з`ясували, коли саме Позивачу стало відомо про оскаржувану постанову та не проаналізували твердження Позивача та надані ним докази (т.1 а.с. 175-176) про перебування його на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості ознайомитися із опублікованою 10 грудня 2015 року постановою в газеті «Луцький замок».

Окрім того, у постанові від 13 березня 2019 року у справі №712/8985/17 Верховний Суд звернув увагу, що дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

️Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги наступне:

  • багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;
  • дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;
  • дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
  • чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);
  • чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом, що оскаржується до адміністративного суду;
  • коли особа (позивач) вступила у правовідносини, які регулюються нормативно-правовим актом, і коли з них вибула?

З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом, що оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 99 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

Враховуючи виявлені недоліки при оцінці доказів, Суд дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 

Із повним текстом постанови КАС ВС від 22.01.2020 №803/931/16 (К/9901/14226/18) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала про постанову КАС ВС щодо правомірності подання окремих клопотань однією заявою.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Інна Плахтій
    Інна Плахтій
    член Вищої ради правосуддя
  • Віталій Галаган
    Віталій Галаган
    суддя Дніпровського районного суду міста Києва
  • Олена Губська
    Олена Губська
    суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді